Вікторина з хімії
1.
Що називається
сировиною? (Природні матеріали, що використовуються у виробництві промислових
продуктів).
2.
Чому виникає
сировинна проблема? (Швидко виснажуються природні джерела).
3.
Скільки зараз у
світі тон вилучається і переробляється гірських порід? (100 млрд. тон).
5.
Що спричинило
проблему бережливого і раціонального використання сировини? (Невідповідність
між її запасами і споживанням).
6.
Які завдання
ставить хімія перед собою, щоб вирішити цю проблему? (Знаходження і
використання сировини, нових видів сировини, комплексне її використання,
розробка нових ефективних методів рециркуляції, використання відходів як
сировини).
7.
Чим вигідна
місцева сировина? (Не вимагає затрат на перевезення).
8.
На що
спрямовується комплексне використання сировини? (На застосування всіх її
головних частин для добування корисних продуктів або матеріалів).
9.
Одне з джерел
утворення пороху та дріжджів? (Деревина).
10. Що таке рециркуляція або регенерація сировини? (Переведення
речовин, що прореагували в початковий стан для їх повторного використання).
11. У чому полягає головне завдання хіміків? (У створенні
безвідходних виробництв).
12. Що називається матеріалами? (Речовини, що
використовуються для відновлення будь-якого фізичного тіла).
13. Яку галузь металургії використовують для поліпшення
якості металургійних матеріалів? (Порошкову).
14. Який інститут в Україні посідає провідне місце у
розробці процесів порошкової металургії? (Інститут проблем матеріалознавства
НАН України).
15. Що таке композити? (композиційні матеріали, що
складаються з матриці та наповнювача).
16. На які класи поділяються композити? (кермети,
норпласти, піни).
17. Яку властивість компдитів визначають наповнювачі? (Їх
міцність і жорсткість).
18. Що є головними споживачами компдитів? (Авіаційна і
космічна промисловість).
19. Що таке екологія? (Наука про співвідношення організмів
між собою та довкіллям).
20. Що є головним напівпровідниковим матеріалом для
сонячних батарей? (Силіцій або його сполуки).
21. Які речовини додають у воду щоб збільшити рухливість
нафти? (Поверхнево-активні).
22. НА чому основується воднева енергетика? (На спалювані
водню).
23. Галузь енергетики, що основується на сонячній
радіації? (Геліоенергетика).
24. Чим визначається міцність щеплення клею? (Силами
міжмолекулярної взаємодії).
25. Які смоли, лаки, та клеї належать до групи найкращих?
(Епоксидні).
26. Яка різниця між синтетичними і природними полімерами?
(Не розкладаються ферментами).
27. Як називається цілісна система уявлень про загальні
властивості і закономірності в природі? (Наукова картина світу).
28. Внаслідок чого утворюється ця система? (Синтезу знань
добутих з інших наук).
29. Хто і коли розробив атомно-молекулярне вчення?
(Ломоносов, XVIII ст. Дальтон).
30. Яку теорію розробив Бутлеров? (Структурну).
Вікторина про птахів
1.
Які птахи не сідають ні на дерева, ні на землю, хоч і літають
найшвидше?
2. Які птахи не вміють
літати?
3. Чи будуть наші птахи
будувати гнізда в теплих краях?
4. Які птахи прилітають до
нас першими?
5. Які птахи прилітають
пізніше всіх і раніше всіх відлітають?
6. Яких хижих птахів ви
знаєте?
7. Де ночують білі куріпки?
8.
Коли виводять своїх птахів шишкарі?
9.
Чи розводять страусів у нашій країні?
10.Який птах називається
прізвищем письменника?
11.Чим і як харчується
фламінго?
12.Чим харчуються чаплі?
13.Які птахи роблять один
одному подарунки?
14.Який птах співає
хвостом?
15.Назви яких птахів
пов’язані з кольором?
16.Чому весною шпаки і
галки сідають на корів, овець, коней?
17.Які пташині таємниці
розкриває листопад?
18.Чи дихає курка в яйці?
19.Чому птахи, потрапляючи
в глибоку яму не можуть вилетіти з неї?
20.Хто народжується двічі?
21.У яких птахів співають і
самці, і самки?
22.Який з наших птахів
найшвидше літає?
23.На який кут птах повертає голову?
24.Який птах найменший у
нашій країні?
25.Який птах літає хвостом
уперед і є найменший у світі?
26.Найбільший птах України?
27.Який птах видає звуки,
схожий на крик кішки?
28.Яку воду п’ють морські
птахи?
29.Які свійські тварини
втримують великі морози?
Відповіді
1. Стрижі
2. Пінгвіни, страуси
3. Ні
4. Граки, шпаки.
5. Ластівки
6. Орел, беркут, скопа
7. У снігу
8. У лютому
9. Так, у заповіднику
10. Гоголь
11. Планктоном, проціджуючи воду дзьобом
12. Жабами, рибами
13. Самець крячки-рибу, чаплі-палички,
опуші-водорості
14. Бекас
15. Голуба сорока ,рожевий і чорний шпаки
,рожевий фламінго, зелений дятел.
16. Вищипують шерсть для гнізда
17. Гнізда
18. Так
19. Бо не можуть літати в гору по прямій
20. Птах
21. Снігурі
22. Стриж
23. На тупий,270 градусів
24. Волове око
25. Колібрі
26. Дрохва
27. Іволга
28. Морську
29. Гуси
Казка про вередливу принцесу
(Беруть участь учні 8 класу.
Глядачі – учні 1-4 класів)
Ведучий.
За далеким морями, за
високими горами,
У країні Трьох Вітрів
Грізний жив король Агама.
Мав дружину Карахаму,
Доньку та ще й трьох
синів.
Всі сини його сміливі, мов
мальовані,красиві,
Дуже сильні, як орли.
Кожен мав своє вже
царство,
Сім’ю, щастя і багатство.
І далеко всі жили.
А от їх найменша дочка,
яку звали Карахоня,
Радістю батькам була.
Теж хороша і вродлива, але
дуже вередлива
І без сліз жити не могла.
Принцеса.
Це життя мені набридло! Не
цікавість так огидна!
Хочу сміху і розваг!
Король.
То покличу я артистів,
циркачів, еквілібристів.
Чи нехай приїде маг?
Королева.
Чи прислати музикантів — в
вас до співу є таланти?
Принцеса.
Ні, набридли всі мені.
Хочу, Хочу... Я не знаю! І
ніяк не уявляю...
Щоб цікаво бігли дні!
Ведучий.
Королівські вірні слуги
рознесли в усі
......................
Розважальник 2.
О,
дозвольте показать вам нову приставку
“Денді”.
Принцеса.
Ні-і-і, не хочу-у-у!
Ведучий.
Кричить леді.
Король.
Що ж, цього теж покарать.
Ведучий.
Тепер і другого невдаху
кат уже повів до плахи
І стальним гострим ножем
На руці клеймо поставив,
“Деніді” – гру собі забрав.
Нема в царстві і цього
вже.
І тоді в палац несміло,
кланяючись так невміло,
Молодий юнак зайшов.
Хімік.
О, принцесо, хочу з вами
поділитись чудесами,
Які в хімії знайшов.
Лиш дозвольте показати і
про щось вам розказати.
Знаю, певно, стане вам
цікавіше в світі жити.
Й ви зумієте творити.
Лиш довіртесь чудесам.
Принцеса.
Що ж, показуй, що умієш,
але знай, що пошкодуєш,
Не сподобавшись мені.
Накажу затаврувати! Або
ні, життя забрати
І спалити на вогні.
Хімік.
Ось погляньте но сюди, як
я вмію гарно
Молоко добуть з води
|
округи
Короля такий наказ:
Король.
Хто принцесу зацікавить,
чим завгодно, хто забавить —
Той отримає алмаз.
А хто буде розважати нам
дитя без результату,
Покараємо того.
Буде мать клеймо невіри:
на руках поріжем шкіру
Й з царства виженем його.
Ведучий:
Ось і перший розважальник
(він у цирку якийсь начальник).
Розважальник 1.
Ви мені дозвольте, леді,
запросить сюди ведмедів.
Принцеса.
Ні-і-і, не хочу-у-у!
Король.
Покарать!
Ведучий.
І тоді його — невдаху —
кат уже повів до плахи
І стальним гострим ножем
На руці тавро поставив,
ведмедів собі зоставив.
Й нема в царстві його вже.
(Рука змазується розчином FeCl3, ніж –КSCN і
“кат” робить “надріз”.
Fe3+ + 3SCN–
= Fe(SCN)3
– червоне забарвленння – “кров”)
Ведучий.
Ось
і другий розважальник – він комп’ютерний начальник.
.........................
(СаСl2 + Na2CO3 = 2NaCl + CaCO3)
Й воду мінеральну.
(CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + H2O + CO2)
А тепер з води вино
(NaOH + фенолфталеїн)
Просто добуваю,
Доливаю розчин цей – (до
попердньго розчину доливаємо H2SO4)
Знову воду маю!
Ведучий.
Тут принцеса так зраділа,
посміхнулась, просвітліла.
Підійшла до юнака.
Принцеса.
Знаєш, все це так чудово!
Хочу дослідів я знову!
Я придумала таке:
Ти мене всього навчиш, що
із хімії сам знаєш,
Щоб уміла я також
Воду із водою злити, й
молоко, й вино зробити,
Ще – добуть іскряний дощ!
Ведучий.
Де тут хлопцеві подітись?
І він мусив залишатись
У палаці довгий час.
Принцеса.
Рік минув і вам дивитись,
чи зуміла я навчитись
Досліди робить для вас.
(Під музику проводиться
серія дослідів)
![]() ![]()
3.NаОН+фенолфталеїн —
добування “малинового вина”.
4.У попередній розчин
додати НСl – знебарвлення.
5.Хустка, що не горить
(змочену
|
спочатку у воді, потім у спирті або ацетоні, хустку
підпалюють).
6.Дим
без вогню (НСl (конц.) + NH4NO3 (р-ин 25%), хімічні
склянки змочують цими розчинами і підносять один до одного).
7.Вулкан
(термічний розклад діафоній дихромату (NH4)2Cr2O7).
8.Посиніння хустки (накрохмалена хустка поміщається в легкий розчин
йоду).
9.”Іскряний
дощ” (горіння порошкоподібних Mg та Fe).
« Чи знаєте Ви
рослинний і тваринний світ
рідного краю?»
(конкурс для учнів 5 – 7 класів)
Мета:
- розвивати пізнавальний інтерес учнів
до знань;
- формувати екологічну культуру, зацікавленість до
предмета біології;
- виховувати бережливе
ставлення до природи рідного краю;
- сприяти співпраці учня з учнем; учня з учителем, яка формується на
основі гуманних стосунків
та в атмосфері взаємодопомоги.
Конкурс включає декілька
блоків, які мають цікаві запитання,
народні прикмети, загадки, кросворд. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом. Виграє та команда, що набрала
найбільшу кількість балів.
Підготовка до конкурсу:
1.
Сформувати 3 команди з паралельних
класів або 4 – 5 команд з одного класу та обрати капітанів.
2.
Запропонувати учням попрацювати з додатковою літературою про рослини і тварини рідного краю, про Червону
книгу України, підібрати загадки про птахів та обрати назву команди.
3.
Презентувати одну рослину чи тварину Запорізького краю, занесену до «Червоної
книги» (домашнє завдання).
4. Вибрати ведучих та членів журі.
В. - 1: Мережиться між травами струмок, В. - 2: Як диво це нащадкам зберегти?
Рясна калина гронами барвиться, І гай,
і річку, повну прохолоди.
Пливе туман, сріблястий, як димок, Бо в царстві цих прадавніх ще святинь
Пливе туман, сріблястий, як димок, Бо в царстві цих прадавніх ще святинь
Долина
самоцвітами іскриться. Довічна мудрість матері –
природи ! (звучить
музика, використовуємо слайди на мультимедійній дошці)
Вчитель:
Сьогодні ми продовжуємо наш інтелектуальний марафон і проводимо конкурс
« Чи знаєте ви
рослинний і тваринний світ рідного краю?»
під девізом
«Знай, люби, бережи природу!»
( Знайомство
з командами та членами журі)
Конкурс “Розминка”
(команди відгадують загадки про
рослини, пояснюють їх значення)
1.
Запалали в чистім полі, 2. В темній я живу
коморі,
Наче галстуки червоні, А коса
моя на дворі,
То палає в полі так Гарбузова я сестриця,
Польовий червоний … (мак). Мене звати ... (морквиця).
3. Моє тіло під землею, 4. Червоненька і смачненька,
Кучерики - понад нею. Дуже з вигляду
гарненька,
Любить мене кожна
юшка, І боки у неї пишні.
Називається … (петрушка). Літом смачно їсти … (вишні).
5. Жовтобокий карапуз 6. Ти
мене не обминай,
Йшов городом та й загруз, А
скоріше відчиняй.
Бо насіння стільки має, Не дивись, що я
крем’яний,
Що аж
боки роздимає,
Розіб’єш, а я смачний.
Через те й загруз … (гарбуз). Недарма кладуть в пиріг.
Упізнав! Та я ж … (горіх).
Конкурс
«Термінологічний»
( За 2 хв. кожна з команд повинна записати
якнайбільше назв рослин і тварин Запорізького краю, що починаються з
букв слова «біосфера»
)
(береза,
акація,амброзія, ірис, осока, осина, смородина, сон-трава,адоніс,ромашка,
редька; білка, барсук, іволга, оса,
орлан, сурок, сова, фазан, ропуха,)
Конкурс «Відгадаймо!»
(Члени
команд загадують командам загадки про птахів рідного краю.)
1. Швидко скрізь цей птах літає, 2. Які ноги заввишки,
Всіх комашок поїдає, Такий ніс
завтовшки,
За вікном гніздо будує, Хату на хаті
має,
Тільки в нас він не зимує. Жабам рахунок
знає.
(ластівка)
(лелека)
3. Цілий день
працюю в гаї, 4. Спритний хлопчина
Діловито
дзьобом б’ю. В
коричневій кожушині,
Я не цвяхи
забиваю - По дворах
стрибає,
Я комашок
дістаю. Крихти збирає.
(дятел)
(горобець)
5. Довгі ноги,
довгий ніс.
6. Шубка з сірого пушку,
Прилетів – обід приніс. Скаче в жовтім
фартушку,
Смачних
жабеняток Чорний шарфик та
шапчина,
Для своїх
маляток. Хоч маленька ця пташина,
( журавель
) Та корисна трудівниця.
( синиця )
Конкурс
«Бліц
– турнір»
( Командам пропонуються
запитання, на які вони повинні швидко відповісти.)
1. За назвою якого дерева названо місяць
року? ( Липа – липень. )
2. Про яких тварин говорять, що вони
«вилазять зі шкіри»? (Про змій.)
3. Який найбільший павук зустрічається в
нашій області? (Тарантул.)
4. Чому нічні квіти білі? (Краще
помітні комахам-запилювачам.)
5. Скільки років живе щука? (200 – 300 р.)
6. Про що може розповісти пень? (Вік
дерева, зміни клімату,сторони світу.)
7. Який найменший птах фауни України? (Корольок.)
8. Якщо смородина –кущ, то вишня - це
… ( дерево ).
9. Який птах найбільший в українській фауні? ( Дрохва. )
10. Як дерево називається, що влітку в білий
пух одягається? ( Тополя. )
11. Які тварини взимку впадають у сплячку? (
Їжак, змії. )
12. Якого птаха називають «лісовим лікарем»?
( Дятла.)
13. Який птах відкладає яйця в чужі гнізда?
( Зозуля.)
14. Чи створена Червона книга України? (Так,
вийшла у 1980 р.)
В. - 1: В полі, лісі і на лузі –
Скрізь твої зелені друзі:
Живокіст, лопух , рослинник,
Липа, мальва і латай…
Все це – лікарські рослини.
То ти ж їх впізнай.
Конкурс «Впізнайте лікарські
рослини»
( За цікавими історіями та
певними особливостями учні впізнають лікарські рослини.)
v Дуже неприємна рослина, точніше неприємні її опіки. ЇЇ
листки і молоді пагони їстівні,
багаті вітамінами. Вона зупиняє кровотечу, з її коріння готують жовту, а з листків –
зелену фарбу. А спробуйте помити посуд цією рослиною – він заблищить! (Кропива.)
v В порадах старовинної книги записано: «Із
свіжих плодів виготовляють напій, для цього нарізають декілька ломтиків і
добавляють у склянку цукру за смаком. Такий напій корисно пити хворим, у яких
підвищена температура. (Лимон. )
v Ця рослина рідкісна і оточена багатьма
легендами. Її називають «коренем життя».
Чародійною і чаклунською силою наділили люди цю рослину тому, що корінь її
нагадує фігуру людини. Ця рослина покращує роботу усього організму, підвищує
імунітет.
(Жень-шень.)
v Як
декоративну рослину її вирощували ще у ХІVст.. Вся рослина отруйна, але з
листків і квітів одержують ліки, які покращують роботу серця. Зараз ця рослина
рідкісна, заборонена для збирання. ЇЇ ще використовують для виготовлення
одеколону, духів.
( Конвалії. )
v Ця лікарська рослина була відома ще у Древній
Греції. В перекладі з латинської означає
«здорова». А ще її називають кошачою травою. Лікувальні її корні. Якщо хтось
чимось схвильований чи засмучений, якщо у нього болить серце чи голова, йому радять випити
настойку. ( Валеріана.)
v Сніг на полях розтав. На дні глибоких ярів
жовтіють квітучі пагони. В перекладі з
лат. означає «кашель». Ще в давньому
минулому застосовували під час лікування кашлю, широко використовують і в наші
дні. ЇЇ листя входить до складу так званого «грудного чаю». (Мати-й-мачуха.)
v У
народній медицині застосовують при лікуванні гнійних ран. В Японії цю рослину
використовують на городах як овочеву
культуру. Свіже листя їдять у салатах, у супах. Дуже корисно промивати
волосся. (Лопух.)

В.
- 1: Сьогодні добре знають люди,
Бо теле- й радіопрогноз
Яка
погода завтра буде,
Підскаже - спека чи мороз.
В. - 2:
В старі ж часи,і це знаменно,-
Діди й бабусі наперед
Прогнозували достеменно
Погоду з безлічі прикмет.
Конкурс «Провісники
погоди»
(
Члени команди повинні закінчити речення
з народними прикметами.)
на дощове літо.
на врожай картоплі.
Малина вродила рясно зима буде холодна.
осінь буде довгою.
чекай шторм.
чекай гарну погоду.

піде
дощ.
В. – 1: В Червону книгу
занесли
Світ неповторний та чудовий,
Що поступово вимирає,
Давно рятунку в нас благає.
Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні
квіти?
В. – 2: Невже
ми більше не побачим,
Як
сон-трава росою плаче?
Троянда степу, квітка мрії
Жар-цвітом землю не зігріє?
Разом: Всі ми –
господарі природи,
Тож
збережемо її вроду!
Конкурс «Чи знаєте
Ви
рослини і тварини
«Червоної книги», які мешкають у Запорізькій
області?»
( Команди розв’язують кросворд : 1, 3, 5 – рослини; 2, 4, 6 – тварини.)
Хвилювала і хвилює людину.
Тож вмійте природу любити,
Кожній стеблинці радіти.
В. - 2 :
Цвіту не вирви задаром,
Гілки не вткни для забави,
Оберігайте ж повсюди
Шлях і стежиночку в гаї.
Все те красою буде
Нашого рідного краю!
( Журі оголошує загальну кількість балів, визначає команду переможницю і
вітає її.)
Література:
1. Ярошенко
О.Г. Природознавство: 6 кл. – К.: Генеза, 2006. – С. 129 - 154.
2. Мусієнко М.М. Біологія: Підручник для 7
кл. – К.: Генеза, 2007. – С. 266 - 271.
3. Пугач Р.П. Запорізький
край. Навчальний посібник з природознавства для учнів початкових класів. - С. 23 - 27.
4. Тиждень біології в школі. Випуск 2 /
Упоряд. К.М. Задорожний – Х.: Вид. група «Основа», 2006. – С. 7 – 10.
5. Вихрущ В.О. Природознавство в цифрах і
фактах, 1998. - С. 22 - 25.
6. Мандилина О.Г. Екологічний брейн-ринг.
// Біологія. – Х.: Вид. група «Основа» - 2011. – №3. - С. 29 -30.
7. Дячук Т. Граючись учимось. // Біологія.
– Х.: Вид. група «Основа» - 2007. – №10.-
С. 15.
8. Пустовіт Н.О. Екологічні задачі, ігри та
вікторини. – К.: Наукова думка, 1995.- С. 52 - 63.
9. Червона книга України, том «Рослинний світ». – К., 1996.
10. Червона книга України, том «Тваринний
світ».
– К.,1994.
КУРИТИ ЧИ НІ?
КОНФЕРЕНЦІЯ
ДЛЯ УЧНІВ 8-9-КЛАСІВ
Мета: ознайомити учнів з історією
поширення тютюну, властивостями нікотину та його шкідливим впливом на
організм; формувати в учнів стійке бажання вести здоровий спосіб життя;
виховувати дбайливе ставлення до свого організму, свого здоров'я.
Учні повинні
знати; наслідки
шкідливого впливу куріння на організм людини;
уміти: встановлювати
причинно-наслідкові зв'язки, пояснювати взаємозв'язок будови та функцій
органів, організму І середовища: застосовувати знання з біології у
повсякденному житті;
володіти: навичками само
спостереження,
самоконтролю.
Обладнання: вислови
про тютюнопаління, малюнки, таблиці, виставка плакатів і літератури,
географічна карга світу, малюнок рослини тютюну.
Епіграф
Хай буде все небачене — побаченим,
Хай буде все пробачене
— пробаченим,
Хай буде вік прожито, як належить,
Від здорових звичок це залежить.
Хід заходу
І Учитель. Юні друзі! Сьогодні ми
поведемо розмову про одного з підступних ворогів людства — тютюн. Ви, напевно,
не раз чули від дорослих, батьків та вчителів про шкідливість куріння. Я хочу
нагадати вам, що кожна дитина сама обирає свій шлях у житті й повинна навчитися
критично
ставитися
до людських слів і справ. Вибір має бути самостійним, але свідомим, тобто
треба усвідомлювати наслідки кожного вчинку не тільки для себе, а й для
оточуючих.
Часто
буває, що людина, раз зазнавши «втоми» від куріння, назавжди залишається його
рабом: хотіла б кинути цигарку, та вже не може. Такі підступні властивості
має тютюн. Недаремно його з давніх-давен називають викрадачем розуму і
здоров’я. Але хто в юності замислюється над тими наслідками, до яких призводить
куріння? А замислитися варто зараз, щоб потім не було пізно, адже курцями не
народжуються. Ними стають люди, яких вчасно не застерегли, не зупинили, коли
їхня рука тяглася до цигарки.
Шкідливі
звички заважають стати повноцінною людиною: здоровою, сильною, гарною, діяльною
і щасливою, Вам може видатися, що працездатність і щастя навряд чи можна
ставити в залежність від таких «несерйозних забавок», як цигарки. Але не
поспішайте з висновками. Період
12—16
років — найважливіший рубіж для кожного: ви стартуєте
в доросле життя. Гїам ятайтвеі Ви масте право на вчинок, тітки добре усвідомлюючи його наслідки.
Я вірю, що всі ви ставитеся до життя
серйозно: мрієте про майбутню професію, багато у—Ги приділяєте спорту,
намагаєтеся бути стрункими, підтягнутими і модними.
На
нашому відкритому засіданні наукової ради виступатимуть учні та спеціалісти
різних профілів: історик, хімік, біолог, юрист, медик, соціолог Ми послухаємо
також монологи різних систем внутрішніх органів курців, визначимо переможців в
у Конкурсі плакатів «Вибір за тобою», проведемо бліц-турнір приказок,
прислів'їв та повір’їв. Сподіваюся, що наша конференція допоможе вам
зробити важливий вибір: курити чи не курити?
Історик. Як
фахівець з історії, хочу ознайомити вас з історією долучення європейців до
куріння, адже тютюн потрапив до нас із Америки, А починалося
все так...
12
жовтня 1492 р, матрос Род- ріго Тріана з човна «Пінта» славнозвісної флотилії
Христофора Колумба вигукнув: «Попереду земля!» Серед подарунків, які піднесли
острів’яни Колумбові, було сушене листя рослини «пе- тум». Згорнуте листя цієї
трави тубільці курили, У пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28
жовтня 1492 р, зійшов на берег Куби, Мешканці острова зустріли прибульців
травою для куріння, яку вони називали «сигаро».
Після
другого плавання Христофора Колумба (1493—1496) насіння тютюну було завезено
до Іспанії. Потім воно потрапило до сусідніх європейських країн, а в період
великих географічних відкриттів морськими та караванними шляхами його
доставили майже в усі куточки земної кулі.
Швидкому
поширенню тютюну сприяла його дивовижна властивість — виробляти в людини
звичку до куріння, яку дуже важко перебороти. За тих далеких часів цій рослині
приписували надзвичайні властивості: вважалося, що тютюн цілющий, його дим
відганяє хвороби, злих духів тощо. Це зілля використовували як лікувальну
речовину,
У
середині 30-х р, ХУІІ ст. славетний шведський природознавець Карл Лінней, який
класифікував тваринний і рослинний світ, дав тютюнові родову назву
«нікогіака» | на честь Жана Ніко,
який першим у Сиропі почав культивувати тютюн.
Не
можна сказати, шо тютюн скрізь проникав без перешкод. З релігійних і економічних
мотивів у низці країн, наприклад, в Італії, його оголосили «травою
диявола». Римські папи навіть пропонували відлучати від
церкви тих, хто нюхав або курив тютюн, П’ятьох ченців, спійманих
на курінні, замурували живцем у монастирській стіні. В Англії, за наказом Єлизавети
І (1585), курців прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузком на шиї.
Яків Стюарт оголосив куріння шкідливим,
неблагочестивим і не гідним цивілізованої людини заняттям. Свою знамениту працю
«Про шкідливість тютюну», опубліковану в 1604 р,, Яків І закінчив словами:
«...Звичка, на яку гидко дивитися, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку,
небезпечна для легенів...» Це була перша популярна книжка про шкідливість
куріння.
У
Росії за царювання Михайла Федоровича спійманих на курінні вперше карали 60
ударами палиць по ступнях, удруге відрізали носа або вуха. Після спустошливої
пожежі 1634 р, в Москві, причиною якої було куріння, його заборонили під
страхом смерті, У Росії торгівля тютюном і куріння отримали дозвіл лише у 1697
р. за царювання Петра І, який сам став запеклим курцем* побувавши в Голландії,
До того ж цар дозволив ввозити тютюн з-за кордону, наклавши, щоправда, на нього
дуже високе мито. Знавці.
Інформація
для роздумів
·Куріння
набуло особливої популярності на початку XX ст. Нині куріння є найпоширенішою
шкідливою звичкою. За переказами, трава тютюну виросла на могилі блудниці, яка
спокусила тисячі чоловіків та юнаків. Її прах перетворився на грунт, на якому
росло тютюнове зілля. У легенді тютюн виступає символом зла.
г •
1965 р. було заборонено телевізійну рекламу тютюнових виробів.
1966
р. на цигаркових пачках з’явилися попередження щодо шкідливості цигарок для
здоров’я.
·1971
р. в США повністю заборонено рекламу тютюну в телевізійному ефірі. Але,
незважаючи на це, сигарети залишаються продуктом, який широко рекламується.
·1987
р. Конгрес США заборонив куріння на внутрішніх авіалініях із терміном
перельоту менш як 2 год, А в 1990 р. заборонив куріння на всіх внутрішніх
авіалініях, крім перельотів на Аляску та Гавайї.
·В
Англії кількість померлих серед курців становить щорічно 100 тис. осіб, передчасно
помирають кожні двоє з трьох курців.
·Французькі
лікарі встановили, що наявність у тютюновому димі радіоактивних елементів
призводить до того, що людина, яка викурює на день пачку цигарок, отримує дозу
опромінення у 3—5 разів вищу від норми. У Франції від захворювань, пов’язаних
із курінням, щорічно помирає близько 70 тис. людей.
·Уряд
Філіппін прийняв декрет, який забороняє курити в громадських місцях. Суворе
покарання чекає на порушників: за куріння на стадіонах, у кінотеатрах,
ресторанах курці отримують 5—7 днів ув’язнення.
У
Болгарії закон передбачає можливість куріння тільки у випадку письмової згоди.
Якщо серед працівників є вагітні жінки чи матері, що мають немовлят, — куріння
заборонено, за порушення передбачено покарання у вигляді штрафу. Учитель.
Куріння в Україну проникло раніше, ніж у Росію, і прищепилося тут із разючою
силою. Люлька здавна вважалася ознакою гарного тону й молодецтва. Бо була для
козака часто єдиною розвагою у степовій самотині на варті, на пасовищі тощо.
На неї, за словами української пісні, козак був готовий без вагання проміняти
жінку, а гоголівський Тарас Бульба через люльку наклав навіть головою.
·Про
походження назви тютюну розповідає така легенда. Зупинилися в степу чумаки І
почали варити вечерю на могилці, яка поросла особливою травою. Коли потім
трава ця від вогню
підсохла
і загорілася, один чумак, вражений невідомим ароматом, що поширювався довкола»
з подиву вигукнув: «Ти ба!» Не розчувши як слід, другий чумак, вкрай
здивований, перепитав: «Табак?» «Тю,
тю* — затюкав на нього перший. «Тютюн?» — перепитав другий. З того часу І
стали називати нововідкрите зілля табаком
і тютюном.
Знавці.
Народна
мудрість про збереження здоров’я
·Бережи
і шануй честь змолоду, а здоров’я — до старості.
·Бережи
одяг, доки новий, а здоров’я — доки молодий.
·Вартість
здоров’я знає лише той, хто його втратив.
·Весела
думка — половина здоров’я.
·На
гнів немає ліків.
* Веселий сміх — здоров’я за
порука.
• Природа, час, терплячість — найкращі лікарі,
• Сміх кращий, ніж ліки.
• Хто хоче одужати, тому не треба лягати.
·Хто
дружить із вином, той сам собі ворог.
• Якщо тільки їсти та спати» то можна
худобиною стати.
·Як
хочеш здоров’я мати, мусиш рано вставати, а звечора лягати.
»
їж — не переїдай, пий — не перепивай, а говори — не переговорюй, то будеш
здоровий,
Біолог. Механізм
куріння полягає в тому, що крізь повільно тліючий тютюн (у цигарці, люльці,
сигареті) всмоктується повітря. Кисень, що міститься у вди- хувальному
повітрі, проходить крізь шари тліючого тютюну, посилює його горіння, і
продукти згоряння разом із частиною повітря надходять у Легені. Щоб викурити
сигарету, потрібно зробити 12—18 затяжок. Продукти горіння тютюну у вигляді
твердих частинок і краплин рідини, кількість яких вимірюється десятками й
сотнями тисяч мільярдів,- спрямовуються в легені. ,
Як
відомо, легені складаються з великої кількості найдрібніших альвеол, сумарна
поверхня стінок яких сягає в момент вдиху площі понад 100 м3. Неважко
уявити, яка величезна кількість часточок диму осідає в легенях.
Лікар*
Дозвольте доповнити? Упродовж кількох хвилин після першої затяжки реєструються
негайні короткострокові негативні наслідки паління: посилення серцевого ритму;
підвищення кров’яного тиску; подразнення тканин гортані; потрапляння оксиду
вуглецю в кров; негайне потрапляння канцерогенів у легені; подразнення очей;
зниження температури тіла.
Біолог,
Дуже дякую за своєчасне доповнення, колего.
Хімік,
Серед продуктів сухої перегонки тютюну найбільше значення мають аміак, чадний
газ та канцерогенні речовини (від лат. *канцер» рак), які
сприяють виникненню злоякісних пухлин, Є в тютюновому димі радіоактивний
полоній у вигляді ізотопу з періодом пів- розпаду понад 138 діб. За даними
фармакологів, унаслідок викурювання однієї пачки сигарет утворюється 0,0012 г
синильної кислоти, приблизно стільки ж сірководню, 0,18 г нікотину, 0,64 г
аміаку, 0,92 г чадного газу і не менш як 1 г концентрату з рідких і твердих
продуктів горіння та сухої перегонки тютюну, які називають тютюновим дьогтем.
У тютюновому дьогті міститься близько сотні хімічних речовин, зокрема
бензопірен, радіоактивний Ізотоп калію, миш’як та близько 15 канцерогенних
речовин.(Демонструє плакат, на якому
виписані назви речовин та їх концентрація.)
Більшість
курців переконані, що сигаретні фільтри, очищуючи дим від частинок, роблять
його нешкідливим. На жаль, це не так. Сучасні вбирачі поки що не
виконують цієї функції.
Фільтри, виготовлені
із спеціально оброблених сортів паперу, затримують
не більш
ніж 20 % речовин, що містяться в димі. Нещодавно вчені дійшли висновку: фільтри
поглинають
приблизно 40 % нікотину,
але на 2В % збільшують надходження в організм оксиду вуглецю (СО). Таким
чином, курець подібний до фаталіста, який тримає часточок диму осідає біля
скроні наган. Курець натискає на курок, стріляє по беззахисному організму,
нагороджуючи себе букетом смертоносних хворіб.
Соціолог.
Прошу слова для статистичної довідки. Якщо
підліток викурив хоча б дві цигарки, то в 70 випадках із 100 він буде курити все життя. За даними
радіологів, куріння з 12 років підвищує
ймовірність захворіти на рак легень уже до 40 років.
Учитель Куріння
шкідливо впливає на різні системи органів людини Так, воно викликає безперервне збудження, що послаблює
гальмівний процес і призводить до виснаження нервової системи. Англійське
прислів’я стверджує: «Курець пускає в свої уста
ворога, який викрадає його мозок» У підлітків, які курять, погіршується
пам'ять, вони роблять [у 1,5 рази помилок більше, ніж і до куріння. А тому виникають
І проблеми у навчанні: стають і вразливими, знервованими, погіршується
працездатність, конфліктують з учителями, сперечаються з товаришами.
Спостерігаються
порушення у роботі опорно-рухової системи. І курці втомлюються під час бігу або
навіть під час тривалої ходьби. З'являються сильні болі в ногах.— це симптоми
ураження кровоносних судин нижніх кінцівок.
Також
уражається травна система Курці, як правило, втрачають апетит,
худнуть, і в них хворіють зуби. Після кожної викуреної цигарки різко підвищується кислотність шлунку, їжа
вчасно не перетравлюється,
можлива загроза виразки дванадцятипалої кишки. Куріння притлумлює почуття
голоду, порушує дію ферментів, розщеплення
та всмоктування поживних-речовин.
"
Страждає від куріння і кровоносна система. Кількість серцевих скорочень під впливом куріння збільшується на ЗО— 40 уд./хв. Це позначається на серцевому м'язі, який починає гірше працювати. Серце швидше зношується і
старіє.
Тютюновий
дим подразнює слизові оболонки ротової і носової порожнин, дихальних шляхів.
З’являється ранковий кашель. Через те, що знижуються захисні властивості
слизових оболонок, курці частіше хворіють на застудні захворювання.
Тютюновий
дим, потрапляючи у внутрішнє вухо, викликає запалення євстахієвої труби. Пошкоджуються
слухові рецептори, з’являється біль у вусі.
Нікотин
згубно діє на зоровий нерв: у курців знижується гострота зору, здатність
розпізнавати кольори.
Термінове
повідомлення з телетайпу!!!
На
кожен мільйон людей у світі фатальний випадок у результаті авіакатастрофи
припадає в середньому один раз на 50 років, в автомобільних катастрофах —
кожні 2—3 дні*
Смерть
від куріння настає кожні 2—3 годі За останніми даними Всесвітньої організації
охорони здоров'я, щодоби у світі від хворіб,
пов'язаних із курінням, помирає 2,5 млн людей, тобто одна людина кожні 13 с!!!
Лікар.
Цей скорботний подзвін по комусь чути у понеділок, вівторок, середу, четвер,
п’ятницю, суботу і неділю. Цілодобово! Цілорічно! Думайте, курці, думайте!
Ваше життя і ваше здоров’я — у ваших руках. .
Коли
мені доводилося відвідувати палати, у яких лежать хворі на рак легень, які
занедужали внаслідок багаторічного куріння, бачити їхні виснажені обличчя, чути
надсадний кашель, бачити, як вони буквально задихаються, у мене виникало
бажання вийти надвір, узяти за руку будь-якого молодика чи дівчину, що з таким
шиком покурює цигарку, привести їх сюди і сказати: «Дивись, ось чим це може
закінчитися!» Я впевнений, *1 що після таких відвідин навряд ^ чи
знайшовся б хоч один курець, з який би негайно не кинув курити. Але ми, медики,
звичайно, не і можемо піти на такий «експеримент» і тому змушені ось так звертатися
до всіх, хто курить: і повірте нам на слово, що все це х дуже серйозно!
Підступність тютюну полягає
в тому, що розплата готується поволі. непомітно,
але вона неминуча! Пам'ятайте про наслідки куріння виникнення
надсадного
кашлю,
послабленню здатності відчувати запахи, жовті плями на зубах, поганий запах Із
рота і захворювання ротової порожнини.
До
довгострокових негативів них наслідків куріння належать рак легень, ротової
порожнини,
Я
стравоходу, гортані, підшлункової залози та жовчного міхура, захворювання
серця, виразка шлунку, судинні захворювання, емфізема, хронічний бронхіт.
Чи
можна всьому цьому протиставити оманливе відчуття розслабленості та
задоволення від куріння?
Учитель. Проведені дослідження
свідчать про те, що, незважаючи на усвідомлення небезпечності куріння для
здоров’я, учні продовжують курити. Чому
ж
вони свідомо наражають себе
на небезпеку?
Соціолог, Серед підстав, які
·змушують
їх не розлучатися із з шкідливою звичкою, учні 'наводять такі: це їх
розслаблює; розважає, коли вони нудьгують; рятує від зайвої
ваги; усі друзі курять; це їм подобається; дає можливість
відчувати себе більш дорослим, самостійним; курити =
І
це МОДНО.
?
Декому цигарка додає впевненості, особливо у спілкуванні з дівчиною, у незнайомій компанії, і Цигаркою
притлумлюють хвилювання, неприємності, страх, і Поширення куріння серед дівчаток
— певна данина моді. 60 % дівчат,
які курять, вважають, що і курити — «це красиво». Інші від-
• повідають,
що «сподіваються і сподобатися», «хочуть привернути до себе увагу — мати
самостійний вигляд».
Знавці
Ці
факти непокоять 80 % тих, хто має онкозахворювання легень, — курці.
/ Серед
курців захворюваність на рак підшлункової залози у 2—5 разів вища, ніж серед
тих, .хто не курить.
• Ті, хто полюбляє цигарки, , хворіють на
рак губ, рота, гортані, язика, стравоходу, сечового міхура.
• Курці хворіють частіше за
некурців
у 3,5 рази.
·Жінки,
які курять, частіше народжують дітей
малої ваги, що і часто є причиною їх смерті.
• Курці частіше, ніж
некурці, стають жертвами нещасних випадків на виробництві.
·Діабетикам,
які курять, потрібно інсуліну на 20 % більше.
·Діти
батьків,- які курять, страждають захворюваннями дихальних шляхів удвічі
частіше, ніж їхні ровесники з тих родин, у яких не курять.
·Пачка
цигарок на день збільшує небезпеку госпіталізації й кількість прогулів із
неповажної причини на 50 %. Дві пачки на день — подвоюють ці цифри.
·Новонароджені
діти батьків,
які
курять, мають удвічі більше шансів занедужати на пневмонію чи бронхіт уже на
першому році життя. і
·Причиною
19 % усіх пожеж із людськими жертвами є цигарка.
·Курці
у 2,5 рази частіше хворіють на гострі респіраторні захворювання.
·Якщо в десятирічному віці до куріння вдаються лише 5
% підлітків, а в 12 років кількість їх
незначно збільшується, то в групі 14-річних дітей до куріння схильні вже ЗО %.
Лікар,
У дівчат-підлітків, які почали палити, крім усіх перелічених проблем, гірше
розвиваються груди, вони частіше хворіють на застудні захворювання, особливо
бронхіт, порушується гормональний стан, що негативно впливає на загальний
розвиток, спостерігається затримка статевого дозрівання, частішають випадки
запальних та перед- пухлинних процесів. Безперечно, страждає і регенеративна
функція.
Кожна мати хоче
бачити свою дитину сильною і здоровою. Проте жінка, яка під час вагітності
палить, завдає здоров’ю дитини непоправної шкоди. Так, шкідливі речовини не
затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плода. Через звужені нікотином
судини до плода надходить менше кисню, у результаті чого розвивається кисневе
голодування мозку, В результаті можуть відбутися фатальні процеси.
Отруйні
речовини тютюнового диму' призводять до задухи плода Дослідження шгаШшшт лікаря
Рассела свідчать про те, шо в киян
і і мертвонародження спостерігалися вдвічі частіше в матерів, які палили.
Діти, матері годувальниці яких палять, погано розвиваються, бо в материнському
молоці міститься багато нікотину. Тому на цигарках слід великими літерами
написати застереження: «Паління може дуже зашкодити вашій дитині»
(Учні
розглядають плакат «Вибір — за тобою».)
Юрист. У
законах деяких країн установлено сувору відповідальність за отруєння інших
тютюновим димом. Наприклад, у японському місті Токіо кожний сьомий день місяця
заборонено курити в громадських місцях, закладах, на вулиці. Порушників
штрафують. У Болгарії закон про охорону здоров’я передбачає, що куріння на
робочих місцях у приміщенні, у якому перебувають службовці, можливе лише з їх
письмового дозволу. Якщо ж серед них є вагітні, то куріння заборонено за
будь-яких умов. Більшість фірм у конкурсних випробуваннях ввели ще одну вимогу:
перевага в тих, хто не курить.
Учитель.
Літопис
боротьби з тютюнопалінням
Куріння
тютюну, а також вживання його як ліків (у вигляді настоянок, екстрактів, пігулок)
часто викликало отруєння і спричиняло смерть. Це змушувало уряди різних країн
вести боротьбу з курінням та застосовувати різні покарання, часом досить
жорстокі,
В
Англії курців карали дуже жорстоко, аж до страти: голову з трубкою в зубах
виставляли на площі. У XVI ст. англійські курці прирівнювалися до ворогів, їх
водили вулицями з мотузком на шиї,
У
Туреччині злісних курців саджали на палю.
В
Італії Римський папа відлучав від церкви католиків, які курять, або наказував
карати батогом.
У
Росії за царювання Михайла Федоровича курців, викритих уперше, карали 60
ударами палиці по ступнях, І тим, кто попадався
вдруге, §1 відрізали носа або вуха. Після страшної спустошливої пожежі в
Москві (1634 р.), причиною якого стало куріння, воно було заборонено під
страхом смерті.
Широкого
розмаху нині набула антинікотинова кампанія в Японії, де періодично проводяться
«тижні не куріння». Вони передбачають не лише пропагандистські лозунги й
публікації, а й активну копітку роботу різноманітних установ і окремих осіб,
які прагнуть оздоровлення свого народу. Мільйони японців за час проведення
означених тижнів назавжди відмовилися від шкідливої звички. За рішенням уряду,
в усіх муніципальних школах країни проводяться спеціальні «уроки здоров’я».
У
місті Торонто на вулицях немає людей із сигаретами. Це заборонено спеціальним
декретом, І порушникам загрожує чималий штраф, який одразу ж накладає
поліція.
У
Нью-Йорку недавно ухвалено закон, згідно з яким за куріння в громадських
місцях каратимуть штрафом у розмірі 1 000 доларів або роком ув’язнення.
На
1 000 доларів штрафуватимуть за куріння в громадських місцях і в Гонконгу.
У
Швеції на вулицях можна побачити величезні щити з таким написом: «Хочеш жити —
кидай курити»,
У США 18 листопада оголошено
національним днем боротьби з курінням. Напередодні цього дня засоби масової
інформації всіляко звертають увагу на шкідливість куріння.
ВООЗ, захищаючи
здоров’я людей, оголосив 31 травня Всесвітнім днем без тютюну.
Кожна
освічена людина знає, що куріння
викликає багато хворіб, зокрема, рак, який головним чином вражає сечовий міхур,
нирки, легені, печінку, зуби, язик.
Медики всього світу стривожені поширенням раку легень,
особливо серед молоді
Розкажіть
своїм друзям, одноліткам, що куріння — це хвороба, викликана нікотиновою
залежністю; вона надзвичайно шкодять людині. А цигарки приносять не стільки
прибутки, скільки збитки, які нині вже становлять 2 млрд доларів. Скільки людей можна нагодувати,
взути, одягнути та вилікувати за ці гроші!?
Боротьба з курінням передбачає збереження
здоров’я людини і забезпечення її довголіття. За останній час понад ЗО мли
курців у світі позбулися цієї звички. Будемо сподіватися, що в майбутньому всі
люди усвідомлять шкідливість тютюнового зілля і відмовляться від Його вживання.
А про відчуття людини, яка відмовилася від куріння, чудово сказав В. Маяковський
у вірші «Я щасливий»:
Я дихаю нині, як слон.
Хода у мене легка, і ніч пролетіла, як дивний сон, без
кашлю і без плювка,
Я став дотепником, веселуном, просто — душа товариства.
Я порожевів, поповніло лице, енергія так і кипить.
Громадяни, вас цікавить рецепт? Відкрити? Чи не відкрити?
Повідомляю: віднині я
назавжди
кинув курити. А які ви знаєте вислови видатних людей щодо цієї шкідливої
звички? (Повідомлення учнів.)
Фізкультхвилинка
ся під повільну приємну музику)
1)
Вправа «М’яч»
Уявіть,
що у вас у руках — м’яч. Зробіть глибокий вдих і виконайте команду «м’яч пробитий»
і зі звуком «с-с-с» починайте випускати потроху повітря з легень, одночасно
показуючи руками, як зменшується м’яч.
2) Вправа
»Божественна поза»
Сидячи
або стоячи, руки опущені. Завівши руки за спину, з’єднайте їх долонями разом.
Потім, вивернувши складені руки пальцями вгору, розташуйте кисті якомога вище
— так, щоб мізинці по всій довжині торкалися хребта. Лікті підведіть, спину
випрямте, грудну клітку максимально розверніть. Дихання довільне, спокійне. Тримайте
позу 20—30 с, потім поволі повертайтеся в початкове положення.
3) Тренінгова
вправа *Запрошення до діалогу»
ч\і.
Курінню — НІ!
'Учитель,
Найпоширенішою є пристрасть до тютюну в азіатських країнах, де люди мало обізнані
з негативним впливом нікотину. Тютюнова держава № І • — Китай, В Індії щороку
помирає від захворювань, пов’язаних із палінням, І мдн людей, 99 % сільських
жителів нічого не знають про шкоду куріння, У В’єтнамі курять 73 %
чоловіків,
Усім,
хто бажає, ми даруємо поради «Як кинути курити».
Поради
«Як кинути курити»
Оголосіть
своїм друзям та родині, що ви кидаєте курити,
Не
прагніть кинути курити «назавжди», киньте тільки на один день. Назавтра знову
кидайте на один день, і так щодня.
Призначте
день «X» (день відмови від куріння) і киньте у цей день палити. Разом зі
своїми друзями некурцями знайдіть якесь заняття на цілий день.
Ліквідуйте
всі нагадування про куріння — попільнички, сірники тощо, щоб не згадувати про
свою шкідливу звичку.
Зробіть
запаси без цукрової жуйки, крапель від кашлю, моркви тощо.
Завжди
пам’ятайте про свої життєві завдання та про те, що куріння тільки заважатиме
їм.
Продумайте можливість створення групи для
вашої підтримки.
Працюйте
- над можливістю зміни своєї поведінки.
Купуйте
цигарки поштучно.
Носіть
з собою сухарики, цукерки, щоб замінити ними цигарки при виникненні бажання
покурити.
Пам'ятайте,
що вас зробили заручником тютюнові компанії, які отримують від цього
величезні прибутки.
У
міру зростання кількості американських
тютюнових фабрик, у Сиропі розширюються масштаби рекламування сигарет Щоб
навчитися правильно оцінювати рекламні гасла > вироби ти «імунітет* до них,
пропоную втяти участь у наступній грі
2„
«Реклама-антиреклама куріння*
№
1
Якщо
ви хочете зруйнувати власне здоров’я за допомогою чудової речовини — нікотину,
ви повинні спробувати новий спосіб погіршення здоров’я. Тютюновий дим містить у
собі такі речовини;
·нікотин
(Його крапля вбиває коня);
·ацетон
(за допомогою цигарки ви зможете швидко стерти лак із нігтів);
·чадний
газ;
·нафтагін
(він є у кожній вибуховій речовині);
·ареенін;
·фенол;
·толіміи
(він міститься у речовині, якою чистять туалети).
Тепер
ми можемо зробити висновок; одна цигарка містить у собі багато необхідних
речовині Уявляєте, ви можете не тільки курити сигарету, а й навіть чистити нею
туалети та змивати лак із нігтів!
Н2
Телефонуйте
нам зараз і будете мати жовті губи,
облізле волосся, атеросклероз, а якщо вже дуже пощастить, то й параліч. Особливо
запрошуємо до куріння дітей та тинейджерів! їхня нервова система та Й увесь
організм інтенсивно розвиваються, потребуючи багато кисню та поживних речовин.
А оскільки НІКОТИН діє безпосередньо на нервові, частково блокуючи дихальну
функцію мітохондрій, спричиняючи кисневе голодування нервової системи загалом,
ви можете бути заввишки 1 м із цигаркою в зубах
Куріння — це мода для нового, хворого покоління!
3.
Діалог «Молодіжна драма» (інсценізація)
Молодий, Як справи, шановний
чоловіче?
Старий, Як бачиш, справи мої
кепські: став уже забувати, постійно хворію, більше лежу, ніж ходжу. Лікуюся на
курорті та все марно. Ноги болять, почалася гангрена, мабуть, не обійтися без
ампутації ноги. А все розпочалося з простої цигарки: викурив одну, потягнувся
за іншою, і так — усе життя. З часом кровоносні судини звузилися, утворилися
тромби. І ось — гангрена.
Молодий. Але курити хоч тепер
кинув?
Старий. Та тепер уже кинув.
Молодий> Пригадую, як ще у 5-му
класі ти потай від батьків, учителів курив у безлюдних місцях, а в старших
класах позичав гроші у сусідів і знайомих:.
Старий. А невже ти за своє життя
не викурив жодної цигарки?
Молодий. Ні, не викурив. Шкода,
що ти курив із дитинства.
Старий, Тепер я це вже розу- ;
мію. Мене називають старим, а ми ж із тобою разом за однією партою сиділи,.,
Лікар. Так, куріння швидко старить
організм. Окрім того, кожна викурена цигарка позбавляє курця 10 хв життя.
Уявляєте, скільки років він прокурює?
4,
Монолог курця Куріння шкідливе — це вам скаже кожен, хто курить, а я курю І
нітрохи не шкодую. Я, правда, кашляю, чхаю, сякаюсь, часто хапаюсь за серце,
нирки, печінку, Я не сплю ночами і засинаю на ходу, У мене жовтіють і
випадають зуби, тремтять руки, наморочиться в голові, сльозяться очі, Я жовтію,
синію, червонію, потію. У мене астма, бронхіт, виразка шлунка, гастрит, гіпертонія. Мене хитає, кидає, заносить, згинає. У мене щось тріщить, свистить, гримає. Беріть із мене
приклад і скоро будете такими, як я.
4)
Тренінгова вправа сказати “Ні”
у ситуації тютюнової
провокації»
Зразки
відмови від пропозиції закурити
·Дякую,
Я скористаюся цим, як тільки виникне потреба.
·Мені
це непотрібно,
·Не
думаю, що від цього мені стане краще.
·Я
не в настрої, тому не хочу цього пробувати.
·Ні,
я не хочу неприємностей.
«Ця гидота не для мене.
·Ні,
дякую, я хочу бути здоровим.
·Востаннє,
коли мама спіймала мене за цим заняттям, то позбавила кишенькових грошей на
три тижні.
•
Ні, дякую, у мене і так вистачає проблем.
• Я
і без цього себе добре почуваю.
·Ці
«радощі» не для мене.
·Ні,
я вже пробував і мені не сподобалось.
5)
Анкетування учнів
Учитель. Тим, хто не дбає про
своє здоров’я, хотілося б нагадати слова видатного вченого- фізіолога І. Павлова:
«Ми самі своєю нестриманістю, своєю роз- христаністю, своїм недбалим ставленням
до власного організму зводимо нормальний термін життя до значно меншої
цифри».
Висновок
простий: щоб бути здоровим, енергійним, творчо активним, не скорочувати власне
життя, необхідно змолоду боротися за збереження й поліпшення свого здоров’я.
(Проводить анкетування учнів.)
Анкета
(заповнюється під повільну приємну музику)
1.Чи
курите ви?
2.Чи
курять у вас удома?
3.Чи
курить батько?
4.Чи
курить мати?
5.Чи
цікавитесь ви даними про куріння?
6.Чи
вважаєте ви куріння шкідливим для здоров’я?
7.Чи
впливаєте ви на інших із метою відмови від куріння?
Ч8. и вважаєте ви правильними заходи,
які провадить школа щодо боротьби з курінням?
9Ваше
ставлення до проблеми куріння:
а)боротимуся;
б)мені байдуже;
в)це особиста справа кожного;
г)це не проблема.
6)
Вправа «Прийми рішення»
За
допомогою магнітної аплікації «Дерево життя» учні приймають рішення щодо
здорового способу життя:
•ніколи
й нізащо не ризикувати своїм здоров’ям;
•давати
активну відсіч курінню;
•вести
здоровий спосіб життя;
•не
забруднювати довкілля;
•дотримуватися
правил гігієни.
Захід
доцільно закінчити оглядом книжкової виставки «Література про шкоду тютюнокуріння».
Образу хліба вклонімось
Мета. Познайомити з
історією вирощування хліба, з народними традиціями, пов'язаними з хлібом.
Виховувати шанобливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.
Ведучий. Хліб здавна
вважався символом святості, символом радості,
щастя, здоров'я та
багатства. Із хлібом зустрічали новонароджене дитя, з хлібом вітали й
породіллю.
Пізніше з хлібом виряджали
дитя «до Христа», а коли підросте, то з
хлібом виряджали й до
школи. З хлібом одружували молодих, хлібом
благословляли батьки дітей
до шлюбу. З хлібом хоронили покійника,
поклавши хлібину на
труну.Із хлібом-сіллю зустрічають дорогих гостей. З хлібом входять уперше в
новий дім.
Ведуча. На думку вчених,
вперше людина почала збирати й культивувати
хлібні злаки понад 15
тисяч років тому. У кам'яному віці люди їли сирі,
зерна, лише пізніше вони
навчилися розтирати їх між каменями і змішувати
з водою. Очевидно, звідси
й веде свій початок історія про перші млинові
жорна, перше борошно і
перший хліб у вигляді рідкої каші.
Археологи стверджують, що
ту кашу і можна вважати прахлібом. З часом
зерна почали обжарювати, а
потім з'явився перший прісний хліб - коржі з
густої зернової каші -
тіста. Ці перші ячмінні коржі й знаменували собою
початок епохи
хлібопечення.
Читець.
Мій пращур брів із пралісу
густого,
Як звір, голодний, бо не
вполював,
Остання сила гаснула у
нього,
І, падаючи між високих
трав,
Хапавсь у порятунку за
стеблину,
Здавалось, на самісінькім
краю,
І ненароком у руці живинку
Відчув, затис, як знахідку
свою...
Тоді, можливо, і з'явилось
жито,
Коли мій пращур залишивсь
живим,
Коли на сито пальців -
перше сито –
Зерно просіяв і наситивсь
ним...
Борислав Степанюк
Ведучий. Хліб із
збродженого тіста з'явився пізніше. Його батьківщиною
вважають Єгипет. Пекли
його різної форми — круглий, довгастий, у вигляді
пірамід і сфінксів, риб та
різних фантастичних тварин.Процес
розпушування тіста був знайомий
також грекам та римлянам.Перший спогад про такий хліб відноситься до V століття
до н.е. Уже до IХ століття випікання хліба для наших предків було
звичайною справою. Про це свідчать літописи та археологічні
знахідки.
Ведуча. Печений хліб був і
в давні часи основним продуктом харчування
українців. Деякі вчені не
без підстав вважають, що саме предки-хлібороби
сучасних українців - орії
- винайшли колесо, віз, плуг, вони ж проклали
першу борозну та спекли
перший хліб. Особливе місце у давні часи
відводилося хлібу
«житньому». «Жито» означало як їжу взагалі, так і хліб
зокрема. У свідомості
нашого народу це слово асоціювалося із поняттям
«жити», «життя». А ось
поняття «хліб» з'явилося пізніше й означало з'явилося пізніше й означало
спочатку «борошно», тобто
те, з чого виготовляють хлібні вироби.
Читець.
А як рум'янець хлібу
нагнітала
Селянська піч, від полум'я
жарка,
Відбившися, зі споду
пульсувала
Капустяна артерія листка,
І коровай, як сонце
прохололе,
Займав почесне місце на
столі,
А косарі виходили у поле
За хліб насущний кланятись
землі.
Після роботи дітлахам
окрайчик
Приносив батько —
Може, й справді так –
Передав отой гостинчик
зайчик,
Пропахлий диво-казкою на
смак...
Не тільки диво-казкою
багаті,
І не єдиним хлібом живемо,
А тільки чом, коли ні
крихти в хаті,
Тривогою сурмиш, моя
сурмо?
Тоді насправді світишся
промінням,
Обрізуючи скибку дорогу,
І хліб стає не
копійчаноцінним,
А золота самого на вагу!
Ведуча. Селяни з
нетерпінням чекали тої благодатної днини, коли вперше
виїдуть у поле, щоб
прокласти першу борозну. Напередодні господиня
варила святочну їжу, а
коли сідали гуртом за стіл, виголошувала молитву,
«щоб робота спорилася і
нива щедро засівалася». Перед тим як вирушити в
поле, господар скроплював
воза, плуга, борони та коней свяченою водою,
одягав святкову сорочку, в
якій ходив на останнє причастя, «щоб не було
бур'янів у хлібі». Перед
початком роботи розстеляв скатертину, викладав
їство, ставив свічку і,
наповнивши зерном коробок, до схід сонця читав
«Отче наш». Закінчивши
сіяти, господар скородив ниву. Дякував польовим
духам і сонцю, розламував
окраєць паски і розкидав крихти по полю.
Посередині лану закопував
великодню крашанку, а на межі — громичну
свічку. Скропивши ниву
свяченою водою, молився й благословляв її:
• Уроди, Боже, з сівка три
мішка: мірочку попові, коробочку дякові, а
ківшик півникові. Це йому
за те, що він пісеньку співає, хазяїна врожаєм
звеселяє!
ВІРШ ЯК ПАХНЕ
ХЛІБ
Ведучий. Чи знаєте ви,
яких народних прикмет дотримувалися селяни під
час сівби?
• Не можна починати роботу,
коли господар хворий - «буде мізерне
зерно».
• Не можна лихословити та
лаятись, «щоб чорт не ходив слідом та не
розсівав бур'янів».
• Не можна губити крихт від їства, бо «миші
трубитимуть збіжжя».
• Не можна в цей день позичати посівного зерна,
«аби до нового врожаю не йти в позички».
Ведуча. А які прислів'я та
приказки про сівбу та хліб ви знаєте?
• Що посієш, те й пожнеш.
• Як посієш рідко, то вродиться дідько.
• Весною не посієш - восени не збереш.
• Хто сіє, той віє, хто не сіє, той скніє.
• Одна стара
правда на світі буває: хто не посіє, той не збирає.
Не страшна біда, коли є
хліб та вода.
Лежачого хліба ніде нема.
Сій вчасно - вродить
рясно.
Посій упору, будеш мати
зерна гору.
Не кожух гріє, а хліб.
Яка пшениця, така й
паляниця.
Земля-годівниця аж парує,
та хліб людям дарує.
Поганого хліба немає -
погано, як нема хліба.
Загадки
Одгадай загадку: кину її в
грядочку, нехай моя загадочка лежить до
весни. (Озимина)
Чашечка медку закопана в
льоду до нового :год-ку. (Озимина)
Ноги на полі, середина
надворі, голова на столі. (Корінь, стебло, зерно)
Що то за твір, що ні
чоловік, ні звір, а має вуса? (Ячмінь)
У хлів іде без шкіри, а
виходить із шкірою. (Хліб у піч та з печі)
Ріжуть мене ножакою,
Б'ють мене ломакою,
За те мене отак гублять,
Бо всі мене дуже люблять.
(Хліб)
Виріс в полі дім, зерна
повно в нім, стіни позолочені, ще не обмолочені.
(Колос)
Без рук, без ніг, а
підперезаний. (Сніп)
Не золотий, а жовтий, не
дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями
розмовляє. (Колос)
Б'ють мене, товчуть,
ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу. (Хліб)
Круглий, мов сонечко,
щирий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть
— красується. З печі — на
блюдо, їжте мене, люди, на здоров'ячко. (Коровай)
Ведучий. Хлібороби
ретельно стежили за дозріванням зерна. Найвивіренішим
способом було спробувати
його на зуб: якщо зерно мало тугий прикус,
то
одразу приступали до
жнивування.
Ведуча. Жнива для селянина
- це все: достаток у господі, затишок у
родині, щаслива пісня і
веселе свято. Увесь рік ждав він на те велике
свято. З острахом поглядав
господар на небо, на хмари, спостерігав
напрям вітку. Адже одна
нещаслива година - і може пропасти вся річна
праця.
Ведучий. На літо припадає
найменше свят. І це цілком природно, адже
настає найвідповідальніша
пора у хліборобів — жнива. Починалися жнива
зажинками. До зажинків
готувалися заздалегідь: назубрювали серпи,
стругали цурки, якими
в'язали снопи, крутили перевесла. Зажинок починали
вдосвіта і обов'язково на
легкий, тобто жіночий день. Вмившись та
помолившись, йшли в поле,
щоб, доки зійде сонце, зробити жнив'яний почин
— обрядовий сніп. У цей
день годилося бути чемними: не сваритись,
ввічливо звертатись одне
до одного, навіть на худобу не підвищувати
голосу і ситніше її
годувати, «щоб жнивам не наврочити».
Ведуча. Перед початком
роботи розстеляли на узбіччі білу скатертину,
клали на неї хліб-сіль,
свячену великодню цілушку від паски та інші
страви. Ставали обличчям
до сходу сонця, а господар читав молитву:
«Сонце праведне, святі
Петре і Юрію, наші святі душечки, виростили ви
хлібець Божий на ниві,
внесіть його в наші руки... Докотись, хлібцю
святий, житечко наше, у
наші клуні-стодолі. Хмари дощові, бур'яни,
громові-блискавиці, і ти,
граде б'ючий, — обходьте ниву нашою стороною й
до нас не наближайтесь...».
Ведучий. Після кількох
хвилин зосередженої мовчанки господар статечно
кланявся і промовляв:—
Боже, благослови!Зажинок завжди починали господар поля або найстаріша жінка.
Нажавши дві жменьки збіжжя, складали їх навхрест. Це був зажинковий хрест, що
символізував почин
жниварської пори. Після цього готували непарну
кількість (3,5 чи 7)
снопів, ставили їх у коло колоссям догори та клали
посередині ще один
зажинковий хрест, потім сідали їсти.
Ведуча. Після їжі дорослі
лягали на землю й потягувались, щоб під час
жнив спина не боліла.
Повертались додому без серпів та цурок, їх першого
дня залишали під снопами
на цілу ніч «на добрий починок». Брали з собою
кілька колосочків. З них,
якщо в родині були дівчата на виданні, годилося спекти коровай. У цей день
ніякої іншої роботи не починали.
Читець.
Я був у полі...
Визріли хліба.
Згинали над шляхами буйні
гриви.
Степи стояли в сонячних
шапках,
Чекали жнив пшеничні й
житні ниви.
Яскрились обважнілі
колоски,
Мов золота висока чиста
проба.
Шуміли в них пісень живі
рядки
Натхненого поета й
хлібороба.
Я був у полі...
Тішивсь на токах
Багатим повнозерним
урожаєм.
Він ратая з села й
робітника
Порадує пахучим короваєм.
Пахучий хліб на нашому
столі –
То виборені радощі
родинні.
Пахучий хліб - то щедрий
дар землі
За труд і розум доблесній
людині.
Пахучий хліб -
Цілющий скарб життя,
Його неперевершено,
владика.
Він - наша гордість, наше
майбуття,
Він — наша творчість і
мета велика.
Дмитро Луценко
Ведучий. Є у нашого народу
ще один прекрасний звичай, пов'язаний із
жнивами. Це обжинки,
своєрідний вінець жнивам. Завершуючи косовицю,
залишали на обочині поля
жмут колосся, яке називали «бородою».
Підв'язуючи пучечок
червоною стрічкою, оздоблювали квітами, а вершок
надламували, щоб колосся
схилялося долі, як подяка щедрій ниві. В
підніжжі клали окраєць
хліба й дрібок солі, а поряд засівали вим'ятим з
кількох колосочків зерном
клаптик землі, приказуючи:
- Сійся-родися,
жито-пшениця, всяка пашниця, краща, ніж торік!
Ведуча. Після цього жінки
йшли до снопів, витягували колосочки і робили
з них квітку-китицю,
сніп-рай або ж плели колосяний хрест і несли в
село. Ці атрибути ставили
на покуті - місце, де мають перебувати душі
покійників та добрі
польові духи. Дівчата ж вибирали з-поміж себе
найкращу дівчину —
«княгиню», вона ставала в коло, клала на ліве плече
серпа, брала у праву руку
цурку і опускала голову. Найповажніший жнець
обв'язував її перевеслом з
житніми колосками, одягав на голову вінок.
Всі учасники обжинок
повільно залишали лан, співаючи обжинкових пісень.
Читець.
Оддзвеніли поля зрілим
колосом,
Степові пропливли кораблі.
А зерно золотим грає
полиском,
І від того ясніш на землі.
Мир ужинком твоїм
запоручиться,
Краю рідний, це наш урожай
-
На цвітнім рушничкові
Славутича
З українських ланів
коровай.
Оддзвеніли поля зрілим
колосом,
Бачать в снах степові
кораблі,
Як ідуть криголами до
полюса
Теплоходи ідуть круг
землі.
Ведучий. Україна славиться
на весь світ своїми диво-короваями. Кожне
село, кожний хутір має
свої традиції та секрети випікання хліба. Має їх
і наше село. Хліб пекли зазвичай у суботу, розраховуючи
так, щоб
до наступної випічки його
вистачило на сім'ю. Супроводжувалась випічка
цілою низкою ритуальних
дій. Деякі з них дійшли до наших днів.
Наприклад, такі: не можна
пекти хліб у п'ятницю та неділю, не можна
стукати коритом чи діжею
для хліба та бити по ньому руками, хліб треба
качати до себе (тоді і
сім'я буде при ньому), на лопату не можна класти
по дві хлібини, не можна
тримати відчиненими двері в хату в момент, коли
хліб саджають у піч, не можна спечений хліб класти на столі,
перевертаючи його.
Хліб можна пекти з
пшеничного, житнього борошна або з їхньої суміші.
Крім хліба, що випікався
для щоденного споживання, печуть ще обрядовий
хліб: весільний коровай,
калачі та буханці для поминальних обрядів.
Щоб хліб вдавався, треба
бути у хорошому настрої, не сперечатися, не
сваритися.
Читець.
Етюд про хліб
Яйце розіб'є, білком
помаже.
На дерев'яну лопату - та в
піч,
І тріскотітиме іскрами
сажа -
Мініатюрна зоряна ніч.
На хмелі замішаний, видме
груди.
Зарум'янілий, круглий на
вид.
Скоринка засмалена жаром
буде,
Аж розіграється апетит.
В підсохлому тісті кленова
лопата
Вийме з черені, де пікся в
теплі, -
І зачарується біла хата
З сонця пахучого на столі
Ведуча. У наших предків
хліб завжди символізував добробут, гостинність
господарів, сприяв
продовженню роду. Шматочки чи крихти хліба не
викидали у відходи, а
віддавали птиці, тваринам. Хліб, який упав, слід
було підняти, очистити,
поцілувати і з'їсти, а при зберіганні хліб має
лежати у такому положенні,
в якому саджали його в піч, — перевернутий
хліб вважався поганим
знаком. Здавна вірячи у магічну силу хліба, його
прикріплювали до хомута
або клали між дерев'яними держаками - це було
запорукою доброго врожаю.
Вчитель Чи задумувалися ви над тим, яка ж справжня
ціна хліба? Пропоную послухати притчу
про хліб тоді ви зрозумієте справжню ціну хліба.
Читець. Притча про хліб
Якось один чоловік знайшов
велику грудку золота. У своєму господарстві
він, звичайно, не міг його
застосувати і вирішив продати, але боявся
продешевити. І пішов
чоловік до мудреця з проханням допомогти визначити
вартість золота. І сказав
йому мудрець:
- Ти що-небудь сьогодні
їв?
— Нічого не їв.
— А вчора?
- І вчора не їв.
- А позавчора?
- Позавчора їв.
— От коли ти поголодуєш три доби, своє золото
віддаси за шматок хліба.
Вчитель. Тож яка на вашу
думку ціна хліба?
Уміймо цінувати не
примарне, а справжнє наше багатство - хліб. Кожного
разу, беручи в руки
запашну скибку хліба, згадуймо його творців. Шануймо
їхню працю, бо хліб—
всьому голова!
ПІСНЯ «ХЛІБ—ВСЬОМУ ГОЛОВА»
Читець Благословенна борозна дощами щедрими полита.
О, Земле сонячна моя,
вінчайся колосом і цвітом.
Довіку, земле, молодій на
радість всім дорослим й дітям
Хвала людині трудовій,
хвала рукам, що пахнуть хлібом!
Вчитель. «Любімо рідний
край, шануймо людей-трударів, творців добра на землі, вчімося у них відданості
рідній землі». Яка б доля не випала цій землі, розділімо її з нею, будьмо
вірними їй до кінця, щоб кожний ранок вставало сонце, щоб колосилися поля, щоб
щодень на нашому столі лежала хлібина, щоб дім повнився щасливим дитячим
сміхом.
Любімо рідну землю і вона
віддячить нам сторицею!
ПІСНЯ «Щастя
добра і любові»
Ведучий 1. Давно так
склалося в Україні, що хліб у хаті - це
достаток, добробут, це і впевненість у завтрашньому дні.
Ведуча 2. Хоч би де людина
не трудилась – у місті чи селі, на суші чи в морі – всі ми голосом серця завжди
поєднані з тим, хто годує країну, чия невмируща доля – літо й зиму в полях під
відкритим небом.
Ведучий 1. Їм,
майстрам-хліборобам, вклоняємось і в будні, і в свята, їхню любов до землі
несемо в серцях. Адже хвала хлібові – це щоразу хвала людині-творцеві, хвала
життю й самій природі, такій безмірній у своїх щедротах.
Ведуча 2. З роду в рід
народ наш виховує своїх дітей у пошані до хліба, прищеплює дітям поняття, що
хліб святий. Не годилося розкидатися хлібом, не годилося змітати зі столу
крихти – це суперечило народній моралі, це було образливим для душі хлібороба.
Ведучий. З уроків
української літератури ми знаємо про долю малого Пилипка з оповідання Панаса
Мирного «Морозенко» який йдучи за
шматком хліба до названого батька, замерз у лісі.
Трагедія батька Гриця
Летючого з новели Стефаника «Новина».
Щоб не бути свідком муки своїх голодних
дітей, він наважується втопити їх.
Ведуча. Повернемось до
30-х років минулого століття.
Пригадаймо голодомор 1932-1933 років, який був одним з найбільших,
найтрагічніших злочинів в історії
людства.«Наш народ вихований Шевченком, що «нічого кращого немає, як тая мати
молодая з своїм дитяточком малим, був
доведений до столу коли «тая мати
молодая» їла……………..свою дитину. Мабуть
страшнішого, трагічнішого не може бути, не можливо собі уявити,— сказав
І.Драч на міжнародному симпозіумі «Голодомор 33».
Хто повинен
відповісти за страшне горе? Від
голоду 1932-1933 років на Україні померло більше людей ніж під час Великої Вітчизняної війни.
Ведучий Ми в глибокій скорботі схиляємо голови перед
пам'яттю мільйонів померлих і ненароджених внаслідок людиноненависницької
політики сталінського режиму , який призвів
до голодомору серед українського
селянства.
Ведуча Потрібен суд честі,
суд справедливості над
досталінськими злочинами , сталінською
імперією, над неосталінізмом, що дається взнаки і сьогодні.
Вдумаймось: голод на
Україні , де родючі землі і працьовитий народ, де врожайність пшениці найвища в Європі .Такого прощати не можна!
Ведучий Трудівники віками
мріяли про кращі часи, коли хліба буде вдосталь. Зараз в нас є хліб і до хліба.
Але хліб треба берегти. І як боляче дивитись коли марнують хліб!
Хвала тим рукам , що
виростили колос , зберегли його від негоди , зібрали. Хвала тим , хто за кермом трактора ,комбайна автомашини дбав про родючість землі і силу пшеничних і житніх ланів.
Читець Вже
минули давно довгожданні жнива
колоски залишилися в полі
і згадались бабусі голодні літа
і засіяні голодом долі
Колоски в споришах не збирає ніхто
За них люди ішли по етапу
За зерно у кишені єдине зерно
Враз міняли розселення мапу
А тепер в споришах
Проростають хліба
Степ ридає поорений градом
Певно доля на сході нині така
Що нескоро розквітне знов садом
Між рясних споришів
Підніміть колосок
Збережіть у колоссі зернину
Автоматний не тисніть постійно
курок
А шануйте святу Україну
Ведучий Нині, ми не можемо оминути біль
сьогодення, на теренах якого твориться нова історія вже нової України –
сильної, незалежної, європейської держави. Україна Знову в вогні! Сьогодні відважні патріоти
України продовжуються боротьбу за волю, незалежність.
Ведуча Мужність та героїзм, відвага та
самопожертва, відчайдушність та бойове братерство наші військові демонструють
кожного дня, кожної миті, і це щоразу підсилює нашу віру і сподівання, гордість
за свій народ. Життя – безцінне, а Україна – понад усе!
ПІСНЯ «НЕ СПИ
МОЯ РІДНА ЗЕМЛЯ»
Ведуча І наші односельці сьогодні стоять на
охороні східних кордонів України. Наша школа
і сільська громада збирала кошти
на купівлю для них бронежилетів, продукти харчування, предмети першої
необхідності. Учасники АТО, які повернулися із зони бойових дій, були почесними
гостями у нас на святі. Це батьки наших учнів
Гридовий Андрій і Філь Юрій.
Ведучий Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших
молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять
всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і
наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. У жалобі схилимо
голови. Вони згасли як зорі.
Ведуча Тож свічку пам’яті засвітимо
І хвилиною мовчання
пом’янемо
Всіх полеглих за волю
України
Вірних синів і дочок
Батьківщини.
За те,щоб завжди був
хліб-сіль на нашому
(Хвилина мовчання)
ПІСНЯ УКРАЇНО
МОЛЮСЯ ЗА ТЕБЕ
Ведуча Молюся за тебе, моя Україно, за кожного
батька, за кожного сина, за кожну матір, за кожну дитину, я Бога прошу –
збережи Україну! Страшною порою не дай їм загинуть! Хай наші молитви до Бога
полинуть! Нехай він злобу у серцях наших спинить!
Ведучий Молюсь, щоб людина почула людину, щоб син
пожалів батька іншого сина, щоб мирною знову стала країна —я Бога прошу—
збережи Україну!
Птахи нам на крилах весну принесли.
Мета: вчити дітей вдумливо, дбайливо,
уважно ставитися до навколишнього
середовища замислюватися над наслідками
своїх дітей; закріпити й розширювати
знання дітей про птахів, їх значення та практичну цінність у житті
людини; розвивати спостережливість, інтерес до пізнання тваринного світу,
асоціативне мислення, просторову пам’ять, мовлення; виховувати кращі
людські якості, дбайливе ставлення до
природи.
Учитель біології:
До всього треба дотику душі,
Коріння в землю, крилами у
небо,
Красі природи ще нема межі,
В її гармонії життя
потреба.
Усе, що нас
оточує, - це природа. Її краса, її
неперевершеність, її неосяжність заслуговують тільки захоплення. Спів птахів
милує слух, врода квітів милує зір, а все це в поєднанні милує людську душу.
Незабаром птахи на тендітних своїх крилах принесуть весну. Пробудиться природа.
Ми розкриваємо свої обійми їй і зустрінемо як вищу цінність на Землі, бо ми —
невід’ємна частина цієї цінності.
(звучить музика,
спів пташок.)
Читець 1.З землі півдня, тепла, погоди
Весняні птахи до нас летять,
Жене їх туга крізь гори й води
У край коханий, до українських
хат.
І хоч голівки втомлені клонять,
Крильми жвавіше міряють шлях,
Коли їм рідне всміхнеться
Село родиме й рідний дах.
Де низько стріха до землі припала,
Старе гніздечко жде від зими,
Про нього пташка дрібна зітхала,
Про нього сняться найкращі сни,
І хоч північ купається в цвіті
І вічно ясні там небеса,
Для неї тут найкраща в світі.
Сюди вертає щорік вона.
( Виходять ведучі)
Ведуча: Яка прекрасна наша Україна! У будь-яку пору року вона
чарує око – то яскравими барвами літа або золотої осені, то казковою красою
зими або буйним цвітінням весни, але найгарніший куточок природи залишається
мертвим, якщо його не оживляють…
Прилетіли гості,
Сіли на помості,
Без сокири, без
лопати
Поробили собі
хати.
Здогадалися усі?
Ну, звичайно, це
птахи.
Правильно
діти. Сьогодні ми з вами будемо говорити тільки про птахів. Ми проведемо свято «Птахи нам на крилах весну
принесли».
(Учні виходять
і читають вірші)
Учень 1. Вже весна прийшла до осель.
Розквіта
рясний садок,
І летять,
летять веселі
Зграї
радісних пташок.
Швидше,
любі, прилітайте.
Ми вас
бачимо здаля.
Із весною привітайте
І лісок і
поля.
Ми вже
хатки збудували
На берізці з
гілочок,
Щоб ви нам пісні
співали,
Щоб ловили
комашок.
Учень 2. Любий друже
мій, школяре!
Уявляєш,
скільки птах
може
нищить, поїдати
Гризунів,
жуків, комах?
Учень 3. То ж птахи із нами в спілці
Поля й лісу
сторожі:
Сови.
дятли, серпокрильці,
Щигли, одуди, чижі.
Учень 4. Між дорослих і маленьких
Пташки
бачать все навкруг,
Дружно
сяде вам на плечі,
Якщо ви їх
справжній друг.
Учень 5. Тих, в кого є годівнички,
В кого є
птахи в дворі.
Не
кусають ані мошки,
Ні
трикляті комарі.
Учень 6. Здраствуйте, журавлики
зелені
Як живеться вам на
чужині?
Як за вами скучили
смереки
В нашій рідній
стороні.
Не забудьте вчасно прилетіти
Звити гнізда в
затишку ріки,
Ваш чекають перші
весноквіти,
Вас зустрінуть з
піснею струмки.
Тепле сонце вже летить над краєм
І весна приходить
по ріллі.
Не турбуйтесь, ми
вас привітаєм,
Прилітайте, рідні
журавлі!
Учень
1. Чиї ж то голоси бринять,
Як ліс під
вітром вишумовує?
Дрозди й
синиці гомонять
Пташиною своєю мовою.
Учень 2. Що робить жайворонок-трудар,
Як промінець
ромашками квітчається?
Він з неба
розсипає жар-
І щедра пісня
не кінчається.
Учень 3. Що роблять гуси і качки,
Як річка грає і
хлюпочеться?
Б’ють крилами як новачки:
Їм плавати і
пірнати хочеться.
Учень 4. А чом лелеки мовчачи стоять
І
ловлять сонця промені?
Бо
кращої землі нема,
Вони красою
зачаровані.
Учень 5. Вони вертаються сюди,
Радіють,
плачуть і хвилюються.
І так одвічно,
так завжди
Землею рідною
милуються.
Учень 6. Гей, летіть до нас, пташки,
Наші друзі,
співаки,
Вже для вас
готові хати,
Змайстрували їх
дітлахи.
Учень 1. Пригріва весняне сонце.
В рівчаках
біжать струмки.
Метушаться за
віконцем
Клопітливі ластівки.
Вже останній
сніг розтанув.
Тепло! Весело!
Весна!
Навесні, коли
бузок
Хоче зацвітати
Виглядає
ластівок
Наша біла хата.
Ведучий: А зараз, діти, ми поговоримо про
рекордсменів у тваринному світі України.
(ведучі по черзі читають)
1.Якби людина мала такий апетит, як птахи, то вона б
з’їдала за день 40 буханок хліба.
2.Птахи з допомогою органу смаку можуть розрізнити
солоне, солодке, гірке.
3.Птах американський кондор може піднятися на висоту
200 метрів.
4.Полюючи на комах, серпокрильці за робочий день
пролітають тисячу кілометрів.
5.Жирові запаси перелітних птахів дорівнюють третині ваги тіла.
6.Кожна пара маленьких
синичок здатна «обслужити» 40 плодових
дерев.
7. Сова з’їдає за місяць від 85 до 130 мишей.
8. Повзик годує своїх пташенят 370-380 разів на день.
9.Майже в усіх вас удома є качки й гуси, але ви не
знаєте, що вони витримують температуру до 110 градусів морозу.
10.Ластівка за літо виловлює близько мільйона
нешкідливих комах, а крихітний корольок- майже 10 мільйонів.
11.У гнізді сірої куріпки буває до 25 яєць. Зачувши
небезпеку, вона сама розкочує з гнізда яйця в різні сторони, а коли загроза
мине-збирає їх знову.
12.Найдбайливішою матір’ю є дрохва. Вона не покидає
пташенят навіть перед смертельною загрозою.
13. Найменші
птахи-карликові колібрі. Зустріти їх можна на всьому американському
континенті. Маса пташки менше 2 грами, тобто в 50 тисяч разів легша, ніж
страус. Довжина (разом із дзьобом і хвостом)-5 см.
14.Найдовше серед птахів живе сокіл-162 роки, гриф-117
років.
15.Найбільша довжина дзьоба у пелікана-51см,
лелеки-19см, чаплі-13см.
Ведуча: Дорогі друзі! Ми почули, яку
користь приносять птахи. Їх потрібно охороняти, приваблювати у наші сади,
парки.
Ведучий:
А зараз, діти, ми проведемо конкурс загадок. Хто відгадає більше загадок, той
отримає більше призів.
Загадки:
Уночі гуляє, удень спочиває,
Має кругли очі, бачить серед
ночі
(Сова)
Із сонечком разом встає пташеня!
Цвірінькає, стрибає,
шукає черв’ячка.
Хто відгадає - той молодець.
Сіренька пташка, це….
(Горобець)
А в гаю там тьох та тьох,
Та іше так дзвінко!
Що за співанки, чиї?
То співають…..
(Солов’ї)
Позаду- шильце,
Спереду-чорне сукенце,
Під сподом- біле полотенце.
(ластівка)
Вірно людям я служу,
їм дерева стережу,
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
(Дятел)
Він не вершник, а зі
шпорами.
Його одяг - з узорами.
Час він знає, як і люди,
Сам не сторож , а всіх
будить.
(Півень)
Біле як сніг; надуте як міх;
Лопатами ходить, а
рогами їсть.
(гуска)
Які ноги, такий ніс,
По болоті ходить скрізь.
Хату на хаті має,
Усім жабам рахунок знає.
(Лелека)
Має біле як сніг, чорне як
жук,
Вертиться як біс, і
повертається в ліс.
(сорока)
Першим я приніс весну,
Пробудив усе від сну.
Заспіваю під вікном,
Бо зовуть мене
(Шпаком)
Усі в блакитнім піджачку,
рожевій сорочці.
У нас зимою по саду гуляють, як гості.
(снігурі)
Пташка невеличка, в неї білі
щічки,
Сірі лапки, чорна шапка,
фартушок
Жовтенький, голосок
тоненький
І ця пташка невеличка
Називається …
(Синичка)
Угорі тремтить сіренька
цятка
І пісні співає голосні,
Та жаль, що тільки навесні.
Скажи скоріше без відмовок:
Що за пташка?
(жайворонок)
Хто гнізда свого не має,
Яйця іншим підкидає.
(Зозуля)
Сива латка, чорна латка
На березі скаче.
(ворона)
Ведуча: А зараз запитання на
кмітливість :»Про якого птаха йшлося в першій загадці?»
Ведучий: А зараз, діти, ми послухаємо
легенду про пташок.
Колись
у давнину, біля італійського міста Риму, було болото. Жили біля того болота
гуси. У цей час сусідні країни вели між собою війни. Одного вечора, коли
вартові спали, несподівано до міста підійшли
вороги. Вони хотіли захопити місто. Гуси, які жили неподалік, вирішили
допомогти людям, які жили в місті. Тоді вони взяли в лапи по каменю, який могли
піднести, і полетіли. Коли гуси
були
над замком, кожен із птахів кинув по каменю.
Гуркіт
розбудив людей у замку, і вони відбили ворогів. Тепер у Римі суворо заборонено
полювання на гусей, крім того, поставлено пам’ятник цим рятівникам.
Ведуча: На
селі знайшли лелеку з поламаними
крилами, виходили, випустили на
волю.
Одного разу зайнялася
хата, а там були два маленькі хлопчики. Прилетів лелека. Закружляв
над хатою, заклекотав, кинувся у вікно, крізь яке йшов дим. Урятував лелека
хлопчиків, але дуже обпік собі
ноги й дзьоб та чорні крила.
Господарі віддячили лелеці й поставили на ясен колесо від воза, щоб він там у
гнізді й виводив своїх малят.
Ведучий: Ось і добігло
кінця наше сьогоднішнє свято. Гадаємо, що ви всі любите, оберігаєте природу й
наших вірних друзів-птахів!
(всі співають пісню на
мелодію «смуглянки»)
Якось вранці ми у школі
Засмутилися усі.
Треба пташкам допомога,
Тож зберемося ми всі.
Побудуймо годівнички
І насиплемо харчів.
Будуть прилітати наші друзі
звідусіль.
Пташка мила,
Вільно, вільно ти літай,
В годівничку, в
годівничку завітай!
Хай морози вже не
лякають,
Співом душу звеселяй.
Свято зустрічі птахів
(сценарій
свята)
1-й ведучий:
Стоять погожі,
ясні дні,
Привітно сонце
сяє,
І все, радіючи
весні,
Сміється і співає
2-й ведучий:
Україна стрічає
весну
Вже земля
пробудилась від сну.
Буйні сходи
колишуться в полі,
Гомонять над
шляхами тополі
1-й ведучий:
Ой весно, весно, днем красна
А що ж нам весна
принесла?
Принесла вона нам
літечко
Щоб родило
житечко,
Ще й червоні
квіточки,
Щоб квітчались
діточки
Пісеньки співали,
В решето складали.
2-й ведучий: Але дуже важко їй
пробудити землю, дерева — всю природу від зимового сну.
Не справилася
вона б без своїх співочих друзів — птахів.
Пташок викликаю з
теплого краю.
Летіть соловейки
на нашу земельку
Спішіть
ластівоньки пасти корівоньки.
1-й ведучий: А скажіть, який птах віщує нам весну
першим? (вівсянка)
2-й ведучий: А про кого ця
загадка:
Птах великий і
красивий
Чорний або
сніжно-білий
Гострий дзьоб,
тоненькі ноги,
Вернувсь з далекої
дороги. (лелека)
1-й ведучий: Послухайте, яка існує легенда про цього
птаха.
Це було давно, ще тоді, коли по Вкраїні ходив сивоголовий
лагідний старець — Бог Сварог. Навчив людей ковальства та всякого ремесла.
Одного разу прийшли до Сварога люди, що жили над Россю та Дніпром з бідою
своєю. І просять порятунку від Мокошиного гаддя, що вже в хати заповзає та
малих дітей лякає.
2-й ведучий: Наказав людям
Сварог виткати величезний лантух, що люди дуже швидко зробили. Вийшов з ним на
високу гору, та як свисне! Тієї ж миті з усіх сторін почало сповзати всяке
гаддя. І саме в мішок лізе. Коли набилося його повнісінький мішок, хутко зав’язав
його Сварог, завдав собі на спину лантух та й поніс до Дніпра. По дорозі
Сварог зустрів кремезного парубка, який запропонував свою допомогу. Віддав
Сварог лантуха парубкові і наказав кинути його з високої кручі у Дніпро, тільки
по дорозі не розв’язувати лантух і не заглядати в нього.
1-й ведучий: Але не була б людина людиною, якби не
заглянула в той мішок. В ту ж мить полізли з мішка гадюки, вужі, жаби,
ящірки. Та стільки багато, що сам парубок злякався. А Сварог з неба озивається:
“Що ж, коли не послухав мене, то тепер ти й весь твій рід довіку збиратиме те,
що ти розгубив, аби воно на людей не полізло.” І перетворив парубка на птаха.
2-й ведучий: Ось таку легенду
люди склали про дивовижну пташку лелеку, яка і до
сьогоднішнього дня виправляє свої помилки.
1-й ведучий: А взагалі про
пташок існує дуже бегато легенд, повір’їв, загадок, прикмет.
2-й ведучий: Давайте трохи
порозгадуємо загадки:
Конкурс
загадок
1) Без сокири і без рук,
а дім будує (пташка).
2) Біла латка,
чорна латка
по дереву скаче
(сорока)
3) Швидко скрізь цей птах літає
Всіх комашок
поїдає
За вікном гніздо
будує
Тільки в нас він
не зимує.
(ластівка)
4) Які ноги заввишки,
такий ніс
завдовжки,
Хату на хаті має,
жабам рахунок
знає.
(лелека)
5) Відгадайте, діти, хто
Має носик-долото,
Ним комах з кори
виймає,
Про здоров’я лісу
дбає
(дятел)
6) У горі тремтить
сіренька цятка
І пісні співає
голосні.
Називайте без
відмовок
Звуть цю пташку …
(жайворонок)
7) За вікном сніжок,
Піднялася віхола,
Але бачу я пташок,
Що сидять під стріхою.
Чив-чив-чив,
чив-чив-чив
Хто співати їх
навчив?
Сірі пташенята ці
— то звичайно…
(горобці)
8) Гриць дивується, питає,
Що за пташка так
співає?
Як горобчик,
цвіринчить,
Мов сорока,
скрекотить,
А ще, інколи,
бува,
Що кричить, немов
сова!
Хто ж виспівує
отак?
Та тож так співає
… (шпак)
9) Морячок наш чорно-білий
Ловить рибку дуже
вміло.
Схожий трішечки на
діжку,
Має крильця, має
ніжки.
Між крижин
відважно плава,
Обганяє пароплави.
Тож ви знаєте, що
він
Називається … (пінгвін)
10) У морі купався —
сухеньким зостався
Під дзьобом
торбинка,
в торбинці
рибинка!
(пелікан)
11) Дивний ключ у небі
лине,
не
залізний, а пташиний
Цим ключем в осінні дні
відлітають... (Журавлі)
12) У мене є великий
хист,
я співаю, як артист.
Спів мій радісний
усюди
дуже люблять слухать
люди.
(Соловейко)
13) У садочку, понад тином,
я зробив йому хатину
Він
навколо обдивився,
засміявся й оселився.
(Шпак)
14) Вірно людям я
служу,
їм
дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
шкідників ним добуваю.
(Дятел)
15) У
ночі гуляє,
а в день спочиває.
Має
круглі очі,
бачить серед ночі.
(Сова)
1-й ведучий: Молодці! Добре вмієте відгадувати
загадки.
2-й ведучий: А вам відомо, що
велика синиця з’їдає за добу стільки корму, скільки важить сама? А сім’я синиць
за гніздовий період можуть уберегти від комах-шкідників 40 яблунь.
1-й ведучий: стриж за 1 раз приносить у дзьобі
до 400 різноманітних дрібних комах. Якщо врахувати, що кожен день при
вигодовуванні пташенят він прилітає до гнізда не менше 20 разів, то за весь період
вигодовування стриж знищує до 250000 шкідливих комах, а корольок — 8-10 млн
комах за рік.
2-й ведучий: Маса яйця одного
з видів колібрі 2 мг, страуса — 1,5
кг , пінгвіна — 500г.
1-й ведучий: А знаєте, що ворона може жити до
120 років, лебідь — 70, лелека — 60 років, соловей — 25 років, жайворонок — 24
роки.
2-й ведучий: А ось які рекорди
птахів, що живуть на Україні.
Найбільший серед
птахів — чорний гриф. Маса його до 12,5 кг , довжина крила — 87 см .
Найвищим птахом є
журавель сірий. Висота його сягає 120 см , а маса — 7 кг .
1-й ведучий: Найважчий птах української фауни —
дрохва. Її маса часом становить 20
кг . Такими можуть бути самці, самиці значно менші.
Найменший лісовий
птах — корольок. Його маса — 4-5
г . Зустрічається в гірських і рівнинних хвойних лісах.
2-й ведучий: Найшвидшим птахом
є сапсан, якого називають ще мандрівним соколом. Нападаючи на якогось птаха він
мчить за здобиччю зі швидкістю понад 300 км/год. Його не наздогнати навіть літаком
АН-2.
Хто літає найвище?
Найвище серед птахів піднімаються орли — на 7500 м .
1-й ведучий: Хто може пролетіти найбільше?
Рекорд серед дальності перельотів належить лелеці та вальдшнепу. Інколи
навесні вони долають відстань за добу 400-500 км .
Хто живе найдовше?
Рекордсменами серед птахів довгожителів є сокіл — 162 роки, шуліка — 118, гриф
— 117 років.
2-й ведучий: Найкращими
бігунами на короткі дистанції серед птахів України є фазан — 34 км/год, кроншнеп
— 16, перепел — 15 км/год.
Найдовший дзьоб
серед птахів українських лісів має лелека — 19 см .
1-й ведучий: Найдовший язик має зелений дятел —
14 см ,
він висувається на відстань, що перевищує довжину дзьоба у 4 рази
Найбільші крила
має беркут, їхній розмах сягає 3
м . Зустрічається в Карпатах.
Найсильніший голос
серед птахів має бугай. Весняний крик цього птаха чути на відстані 2 км і більше. Нагадує він
ревіння бика, звідки й українська назва цього птаха.
2-й ведучий: А тепер ми з
вами оберемо дві команди по 5 учасників та проведемо змагання і дізнаємося, чи
все ви знаєте про птахів.
Вчитель: Перший наш конкурс
– «пташина вікторина». За кожну правильну відповідь команди отримують фішку у вигляді пташки. Яка
команда збере більше фішок за гру та й перемогла.
Пташина вікторина
1) Які пташки не
вміють літати? (пінгвіни, страуси, ківі)
2) Чи будують наші
птахи гнізда в далеких країнах? (ні)
3) Які пташки
прилітають до нас найпершими? (граки)
4) Яка пташка
прилітає пізніше за всіх і раніше за всіх відлітають у теплі краї? (ластівки)
5) Яка пташка
називається прізвищем великого російського письменника? (гоголь)
6) Чи видають
лелеки звуки? (так, але тільки весною)
7) Яка пташка може
вимірювати температуру дзьобом? (австралійські сміттєві кури)
8) Яка пташка
співає хвостом (бекас)
9) Яка пташка
вигодовує своїх пташенят рибою і будує гніздо з риб’ячих кісток? (зимородок)
10) Чому гуси
виходять з води сухими? (куприкова залоза)
11) Що є і в
корабля і в птаха? (кіль)
12) Чому навесні
шпаки і галки сідають на коней, корів, овець? (вищипують шерсть для гнізд)
13) Чи дихає курча
в яйці? (так)
14) Існує прикмета
“Якщо ластівки літають низько, значить буде дощ”. Ця прикмета вірна. Чому вони
літають низько?
15) Чому пташки
потрапляючи в колодязь не можуть вилетіти з нього? (не вміють літати вгору по
прямій)
16) Який найменший
птах нашої країни? (корольок)
17) Назва птаха з родини
качиних, річки та сузір'я (Лебідь).
18) Який хижий птах
має назву особи, що веде протокол зборів, (Секретар)
19) Які ключі до неба
добираються? (Журавлині)
20) Журавлі й лелеки
схожі зовні, по-перше, розмірами, по-друге, довжиною ніг, по-третє, довгою
шиєю, а чим по-четверте?(Довгим дзьобом)
22) Що
єднає вертикальний політ із зависанням на одному місці, мізерну вагу того, хто літає і Південну
Америку?(Птах колібрі)
23)
Закінчіть фразу. Птахи мають воло і м'язистий шлунок, тому що вони не
мають …(
зубів)
24)
Степові орли, полюючи на гризунів,
чатують на них біля входу в нору, але займають при цьому таке положення, що
стають схожі на (камінь).
25)
Дятлам потрібна, особлива конструкція черепа, щоб запобігти...чому? (Струсу
мозку).
26)
У птаха він заміняє руку. Назвіть його. (Дзьоб).
27)
Що птахам страшніше в зимку - голод чи холод? (Голод)
28)
Кого називають царем птахів. (Беркут).
29)
Предок наших птахів. (Археоптерикс).
Вчитель: Другий конкурс
конкурс – «Розмальовка». Я впевнена,
що всі ви любите розфарбовувати! Тому для вас не буде нічого простішого, ніж
розмалювати малюнки і назвати птаха, зображеного на ньому перемагає та команда,
яка зробить це швидше, правильніше і акуратніше.
«Розмальовка»
Вчитель:
Чи
знаєте ви, що таке пазли?
Якщо так, то зберіть їх!!! Ви отримуєте малюнок птаха розрізаний на
часточки. Вам необхідно зібрати картинку. За кожну правильну картинку команда
отримує 1 фішку.
Конкурс
«Пазли»
Вчитель: А чи є в залі
той, хто не любить казок? Звісно ж, казки люблять всі! Тому наш наступний
конкурс «Казковий». Командам по
черзі необхідно називати казки, в яких діючими особами повинні бути птахи. За
кожну правильну відповідь команда отримує 1 фішку.
Конкурс
«Казковий»
Вчитель:
А
терпер увага! Конкурс для глядачів! Намалювати птаха з заплющеними очами!
Конкурс
для глядачів «Намалюй пташку з заплющеними очима»
Вчитель:
І
останнім нашим конкурсом буде
конкурс скоромовок. Кожна команда отримає по одній фішці.. за правильно
виконане завдання.
Конкурс «Скоромовки»
1. Курличі курличуть,
Курличаток кличуть:
Курли,курли, курличеньки,
До річеньки, до річеньки.
2. Орел на горі,
перо на Орлі.
3. Одуде, одуде,
А де дім твій буде?
У саду на дубі, буде дітки любі!
4. Хитру сороку
Спіймала морока,
А на сорок сорок,
Сорок морок!
Підведення підсумку гри. Нагородження переможців.
Ведучий
1. Ось нарешті ми і дочекалися оцінювання конкурсу конкурсу малюнків, що проводився.
Визначаємо разом з залом пташок та малюнки,
що займають 1, 2 та 3 місце.
Вчитель: Дякую вам всім за чудове свято! Запрошую всіх вас взяти участь у розміщенні на
території школи шпаківень, які були виготовлені учнями 7-9 класів. Давайте
запросимо батьків та вчителів, які допоможуть нам влаштувати пташкам справжнє
свято!
Ведучий
2. Дякуємо
всім, хто прийшов на таке чудове свято!
Ведучий
1. Дякуємо всім, хто не забув, що
птахи – наші найкращі друзі й помічники!
Ведучий
2. Дякуємо всім вам, що не залишаєтеся
байдужими до навколишнього світу, в якому ми – лише маленька часточка!
Ведучі
разом. До
нових зустрічей!
Сценарій екологічної вікторини для учнів 5-6-х класів
Ведуча. Природа землі унікальна і неповторна. Кожний її
куточок прекрасний по-своєму. Духмяний аромат нам дарують розквітлі сади
навесні, а влітку лісові галявини щедро пригощають запашними суницями. Величаві
бори і білокорі березові гаї зустрічають пташиним співом, наповнюють грибами
наші кошики. Наша земля щедра і привітна, проте останнім часом важко доводиться
їй: забруднені річки й моря, грунти, поріділі ліси, насичене токсичними парами
повітря.
Але
ще не пізно все виправити. А для того,
щоб допомогти природі, потрібно багато про неї знати.
Ця
вікторина допоможе нам визначитися в реальності екологічної загрози, з’ясувати, хто є кращим знавцем питань екології рослин і
тварин, проблем збереження навколишнього середовища.
А зараз
розпочнемо вікторину. Я хочу представити склад журі. (Представляє) Після кожного конкурсу журі оголошуватиме результати.
А зараз
кожна команда представить своє привітання ( візитку). ( Проводить жебракування команд.) Час виступу – до 5 хвилин.
Максимальна оцінка – 5 балів. Запрошую першу команду.
Конкурс емблеми
максимальна
оцінка - 3 бали.
Конкурс запитань « Флора рідного
краю»
Кожна
правильна відповідь оцінюється одним балом.
Кожна
команда повинна дати за 1 хв якомога більше відповідей на запитання про рослин
рідного краю.
Перша команда
1.
Як називається рослина водойм України, що має дуже красиві листки, котрі
плавають на поверхні води, і надзвичайної краси та ніжності білі квітки. ( Латаття біле)
2. Яку рослину в Україні називають «другим хлібом»?
( Картоплю)
3.
Зі спор якої рослини, досить поширеної в Україні, раніше виготовляли
оболонки пігулок? ( Плауна
булавоподібного)
4.
Яка квіткова рослина є символом краси і ніжності? ( Троянда)
5. Які декоративні
рослини є провісниками весни в Україні?
( Тюльпани)
6.
Яке улюблене дерево русалок, за українськими переказами та повір’ями? ( Береза)
7.
Яка рослина є символом рідної української землі, батьківської хати, символом любові, безсмертя? ( Калина звичайна)
8. З якої рослини раніше виготовляли
стійку зелену фарбу? ( З кропиви)
9.
Якого кольору квітка папороті? (
Папороть не цвіте)
10.
Яка рослина нашої флори має зелені
корені? ( Водяний горіх)
Друга команда
1.
Свіжі потовчені листки якої рослини українці застосовують як кровоспинний
засіб у разі крововиливів на тілі? (
Полину гіркого)
2.
Яка сучасна назва овочевої культури, що в перекладі з італійської означала
« золоте яблуко»? ( Помідор )
3.
« Ніхто не лякає, а вся тремтить ».
Про яку рослину нашої країни йдеться? (
Про осику)
4.
Як називається рослина – злісний ворог українських полів, якого ще
стародавні греки назвали «агропіроном» - вогнем полів, що і стало науковою
назвою роду рослин? (Пирій повзучий)
5.
Без якої рослини, що отримала поетичну назву «квітка сонця», важко собі
уявити українське село? ( Без соняшника)
6.
Яка рослина нашої країни має найбільший плід? (Гарбуз)
7.
Сік якого дерева є одним із найпопулярніших напоїв українців? (Береза)
8.
Яка рослина в Україні є символом краси і безсмертя? (Барвінок)
9.
В якої найпоширенішої в Україні папороті листя нагадує крило орла? (Орляка звичайного)
10.
Яке дерево нашої флори цвіте
найпізніше за інші? (Липа)
Третя команда
1.
Коріння якої рослини, підсмажене в духовці, українці використовують як
замінник кави? (Цикорію)
2. Який овоч українських полів
багатий на вітамін С, котрому в нього міститься стільки ж, скільки в лимонах та
помаранчах? (Капуста городня)
3.
Яка рослина, оспівана в піснях, стала символом українського села? (Чорнобривці)
4.
Яке вічнозелене дерево з м’якими
плоскими лускоподібними листками поширене по всій території України? (Туя)
5.
Для яких рослин, що здавна вирощуються в Україні, характерний різкий запах?
(Для часнику і цибулі)
6.
Який отруйний шапковий гриб є найнебезпечнішим в Україні? (Бліда поганка)
7.
Яке дерево українці здавна шанували за довголіття, міцність,
посухостійкість і використовували у будівництві? (Дуб)
8.
Яка квіткова рослина в Україні є символом ніжності, радості й краси,
вірності й чистоти кохання? (Конвалія)
9.
Яке хвойне дерево нашої флори одночасно є листяним? (Модрина)
10.
Що це за рослина, яку і сліпі
впізнають? (Кропива)
Четверта команда
1. З
якої рослини, що вирощується в Україні, одержують цукор? (З буряків)
2.Як
називається одна з основних жиро олійних рослин, що вирощують в Україні? (Соняшник)
3.Яка
рослина поширена в Україні, здатна спричиняти опіки? (Кропива)
4.Яка
харчова культура швидко використовується в українській кухні для виготовлення
приправ для м’ясних страв,
гарнірів тощо? (Квасоля)
5.Які
квіткові рослини найпершими з’являються з-під снігу навесні й першими
зацвітають? (Проліски)
6.Яка
рослина, що поширена в Україні, « лікує від 99-ти хвороб»? (Звіробій)
7. Яка
рослина української землі стала своєрідним символом повноти життя, довголіття,
жіночої краси, м’якості, податливості жіночої натури? (Верба)
8. Яка
рослина в Україні є символом доброти і ніжності? (Ромашка лікарська)
9. Яке
дерево є символом Києва? (Каштан
кінський)
10.Які
рослини нашої флори є синоптиками? (Кульбаба,
цикорій, берізка польова. Якщо ці рослини закрили пелюстки, хоча небо чисте,
буде дощ)
Конкурс «Зайве слово»
Дано
ланцюжок слів (див. табл.). Вибрати
зайве слово. Час на обміркування – 30
секунд. Кожна правильна відповідь оцінюється одним балом.
Ланцюжок
слів
|
Впишіть зайве слово
|
Карась,
лин, лящ, товстолобик, горбуша
|
Горбуша
|
Саламандра,
квакша, кумка, ропуха, голіаф
|
Саламандра
|
Королівська
кобра, степова гадюка, мідянка, болотяна черепаха, жовтопуз
|
Болотяна
черепаха
|
Синиця,
сойка, горобець, дрізд, рябчик
|
Рябчик
|
Олесь,
жирафа, козуля, носоріг, лось
|
Носоріг
|
Конкурс «Екологічний»
Кожна
команда повинна відповісти на п’ять
запитань екологічного змісту. Час на обміркування – 20 секунд. Якщо команда не знає відповіді на
запитання, то шанс відповісти має інша команда. Правильна відповідь оцінюється
одним балом.
Перша команда
1.Які
дерева наших лісів називають патріархами? (Дуби)
2.Які з
оленів фауни України найбільші? (Лось)
3. Який
осілий птах вигодовує пташенят узимку? (Шишкар)
4. Яка
болотна рослина може замінити вату та йод? (Сфагнум)
5. Цей
заповідник організовано у 1921 році. Він являє собою масив цілинного степу,
єдиний, що зберігся в Європі. У заповіднику налічується більше 360 видів
рослин, утримуються рідкісні рослини з усіх частин світу? (Асканія-Нова)
Друга команда
1. Які з
дерев, що ростуть у наших лісах, характеризуються найбільшою довговічністю? (Тис ягідний)
2. В
якого ссавця серце важить одну тонну? (Синій
кит)
3. Що
птахам страшніше взимку: голод чи холод? (Голод)
4. Який
птах найбільший в українській фауні? (Дрохва)
5. На
території цього гірського заповідника знаходиться найвища вершина України.
Унікальною є фауна амфібій заповідника, а запашні весняні квіти, які ми звикли
бачити на клумбах, ростуть тут в одній з долин? (Карпатський заповідник)
Третя команда
1.
Назвіть найменшого із ссавці нашої фауни. (Землерийка)
2. Які
птахи прилітають до нас узимку? (Омелюхи,
снігурі)
3. Яку з
наших рослин називають «живим компасом»? (
Пижмо. Листки цієї рослини орієнтовані у меридіональному напрямку)
4. Яка рослина
поширилась в Україні після нашестя татар?
(Аїр, або татарське зілля)
5. Кому
з відомих українських поетів належать слова: «Любімо, бережімо природу – вічне
джерело нашого життя і творчості. Вона нам стократ більше віддасть, ніж ми їй
можемо дати»? (Максиму Рильському)
Четверта команда
1. Яких
перетинчастокрилих людина використовує у боротьбі зі шкідниками лісу? (Лісових рудих мурашок)
2. Якого
хижого нічного птаха занесено до Червоної книги України? (Пугач)
3. Які
рослини є рослини є індикаторами повітря? (Лишайники)
4. Липа
дрібнолиста живе у лісі 300-400 років, у міських умовах – 150 років. У чому
причина наведено явища? (Забруднення
повітря)
5. Що
слід зробити з річковою водою, щоб її
можна було вживати без ризику захворіти інфекційними захворюваннями? (Прокип’ятити,
прохлорувати, йонізувати)
Конкурс «Оратор»
Методом
жеребкування один з членів команди вибирає назву птаха, занесеного до Червоної
книги України, про якого треба скласти міні-виступ. Час на обміркування
відповіді – 1хв. Максимальна оцінка – 5 балів.
Конкурс «Найкращий людський
скарб»
Кожна
команда отримує кросворд із семи слів. Час на розв’язання – 2 хвилини, максимальна оцінка – 7 балів.
Оголошення
загальної суми балів.
Визначення
переможців. Нагородження грамотами та цінними подарунками.
Чорнобиль
- горе України,її
незагоєна рана
Чорнобиль - горе України,її незагоєна рана
Мета. Ознайомити учнів
з однією із трагічних сторінок України, розкрити наслідки трагедії, ознайомити
з тими заходами, які приймає уряд України з метою запобігання подібного лиха.
Епіграфи
Можна, мабуть, сказати, що призначення людини
полягає в тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю
непридатною для життя.
Ж.-Б.Ламарк, 1820 р
«Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно
Моєму народу болить»
(Б.Олійник);
«Природа!.. Вона ввела мене в життя, вона і виведе. Я
довіряю їй. Нехай вона робить зі мною, що хоче. Вона не зненавидить свого
творіння...»
(І.В.Гете);
«Спустошення, які чинить людина, порушують рівновагу, встановлену
природою... І вона мстить за себе...»
(М.Д.Перкінс).
Як прийде лихо - не всидиш тихо.
Учень. Безмежно з дитинства кохаю
Красу свого рідного краю
–
Дніпра голубінь неозору,
Сосну в надвечір'ї прозорім,
І місяць у хмарках
сріблистих,
І свіжість весняного листя,
І синій промінчик волошок
В пшеничному морі колосся.
Учениця. У ліс завітаю я знову
На тиху сердечну розмову,
Де пахне достигла суниця
І сонцем пропалена глиця!
Я чую зозулі кування,
Берізок тремтливих зітхання,
Тонкі білозорі сестриці
Сплели свої віти в косиці.
Ведучий 1. Земля дідів і
прадідів наших, наша Батьківщина. На ній жили і виросли наші батьки, на ній
зробили свої перші кроки і ми. На ній зростають нові покоління людей. Люди на
цих землях жили споконвіку. Але в часи наших дідів і прадідів не виникало
серйозних екологічних проблем. Люди
жили з природою, не відділяли себе від неї. Вони брали від природи її дари і
розуміли, що краще і розумніше вони ставитимуться до неї, то краще буде і їм.
Людина - часточка природи, плоть її плоті. Не вінець, не перетворювач і не володар!
А часточка. Це предковічне. Але чому ж так гостро нині постала проблема
екології? Чому так часто ми стаємо свідками необдуманого втручання людини у
внутрішній світ природи? Мабуть, тому, що насамперед дбаємо про результати роботи, а
не про наслідки нашого втручання в природне середовище.
Учениця. Було завжди так: дощ і сніг,
І тихий вітер в вітах ледь гойдався,
Й холодні роси падали до ніг,
Й раптовий ураган зривався.
Було завжди так... Та одного ранку
У дім біда розлючена прийшла,
Можливо, і ховалась десь на ґанку,
Поки нас, безталанних, не знайшла.
У вогні незримім запалали квіти,
У небо птахи зринули і враз
Заплакали тужливо, наче діти,
Немов питаючи: «За віщо ж нас?»
А роси сяяли в згорілій вже траві,
І чорний дим поволочився десь далеко,
І розсипали дрібні сльози у журбі
На згарищі згорьовані лелеки.
Ведуча 1. Незнання навколишнього світу,
його особливостей призводить до великих екологічних катастроф. Страшним лихом
для українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС .
26 квітня - це найтрагічніша дата в історії нашого народу. Саме
цього дня 1986 року о 1-й год 23 хв 58 с на четвертому блоці
Чорнобильської атомної станції вибухнув реактор. 170 т ядерного палива і 1500 т
графіту — це та маса неконтрольованих радіоактивних речовин, які знаходилися в
реакторі. З них 70 т ядерного палива і 700 т радіоактивного графіту були
розсіяні в районі аварії, решта залишилися вигорати в шахті енергоблоку — це
радіонукліди Йоду-131, Плутонію-239, Нептунію-139, Цезію-137, Стронцію-90.
Ведучий 2. Цей
трагічний випадок старалися замовчати перед світом, але страшна радіація, яку
вітер поніс на північ, стурбувала шведські, фінські та норвезькі урядові кола,
які почали бити тривогу і ставити запитання Москві. Проте відповіді на них не
було ще два з половиною дні. Не знали про катастрофу і люди в Україні, які
вийшли в Києві на першотравневу демонстрацію, відпочивали з дітьми на природі,
садили картоплю на городах.
Учень. Вогонь, радіація люто звіріли,
Кипіли графіт і смола.
Не грішники - хлопці в тім пеклі горіли...
І зона мовчання була.
Свій лік починала незнана ще ера
Борні із новим найжахливішим злом.
І грюкав, і гримав до кожного в двері
Четвертого блоку розлом.
І в Швеції приладів стрілки стрибали,
Тривога весь світ пройняла.
Це ж рвалося лихо вселюдське за шкали,
І зона мовчання була.
Плювався отруйною парою кратер,
І хмари зловіщі пливли,
А люди до першотравневого свята
Двори й тротуари мели.
Жінки по городах копалися в глині,
Так буйно черемха цвіла...
Котились від Києва геть лімузини.
І зона мовчання була.
Чутки нечувані повзли між народом,
І пухла від них голова.
Дивились в надії на радіо: «Згодом
Усе розтлумачить Москва».
Ішли піонери в парадних колонах,
Бадьорість - з трибун висоти.
Стояли в чеканні німім ешелони:
«Як гримне, чи встигнем втекти?»
Мені ж і тепер ще бракує озону,
У грудях задушлива мла...
Іще не було відгороджено зони,
А зона мовчання була.
Ведуча
2. Чорнобиль... Чорний біль нашої землі. І
скільки б не минуло років, усе одно це слово полум'янітиме в нашій пам'яті
чорним вогнищем скорботи. Як грізне попередження була послана нам зоря Полин.
«...Засурмив третій Янгол, — і велика зоря спала з неба, палаючи як смолоскип.
І спала вона на третину річок та водні джерела. І ймення зорі тієї Полин. І
стала третина води, як полин, і багато людей повмирали з води, бо згіркла вона»
(Апокаліпсис).
Ведучий 1. Пам’ять знову і знову повертається до
тієї страшної дати, коли жменька пожежників під керівництвом лейтенантів
внутрішньої служби Володимира Правика та Віктора Кібенка через чотири хвилини
після аварії вступили в жорстокий і смертельний поєдинок з розбурханою атомною
стихією.
Учень
Зойкнула Земля чаїним криком:
Сину, вбережи і захисти.
Вийшла мати із іконним ликом:
Йди , синочку. Хто ж, коли не ти?
Спалахнуло небо, впало крижнем:
Сину, вбережи і захисти!
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
...І
уже ні сина, ані мужа.
Лиш розверсті зоряні поля...
Та пліч-о-пліч стали біль і мужність.
Дух і воля. Небо і Земля.
Повідомлення учнів.
1. Вибух стався о 1 год. 24 хв. Ніхто не підозрював, що вибухнуло і
загорілося атомне паливо. Володимир Правик кинув свій загін на дах палаючого
машинного залу, де були турбіни і звідки йшли кабелі високовольтних ліній. Ці
герої першими в світі гасили небезпечне атомне полум'я. Через 20 хвилин їм на
допомогу прийшов командир воєнізованої пожежної частини Леонід Телятников. Він
згодом напише: «...зруйновано апаратне відділення. Горить покриття блоку на
висоті від 12 до 71,5 метра. По зовнішній драбині я піднявся на дах машинного
залу. Хлопці чаділи від їдкого диму, чоботи вгрузали в кип'ячий бітум».
2.
За кілька хвилин після пожежі прибули на поміч пожежники з
Чорнобиля. Вони ставили свої машини навколо палаючого реактора, не мали ніякого
захисного одягу. Голіруч шлангами лили воду в розжарене черево атомного
монстра. Вода ця миттю розкладалась на кисень і водень, що ще більше виносило
радіацію назовні. Після вибуху реактора всю вимірювальну апаратуру на АЕС
зашкалило. Приладів для вимірювання радіації не було. У цю страшну ніч у
Прип'яті в лікарні працювали лікар Валентина Білокінь та фельдшер Олександр
Скачок.
Учень.Лейтенанти — хлопці непохитні,
Молоде, вогненне покоління.
Ви, як пам'ять, у тривожнім
світі,
Роду незнищенного коріння.
Учениця.Сівачі, поліщуки від роду —
Ви з вогнем назавжди
подружили.
В сонцеткану днину і в
негоду
Той вогонь перепинить зуміли.
3.О 4 год 50 хв пожежу було локалізовано. Опромінених пожежників
підвезли в Москву. Московські лікарі з допомогою американського лікаря доктора
Гейла провели операції з пересадки кісткового мозку. Але й це не допомогло. За
20 кілометрів від Москви на Читинському цвинтарі поховано 33 українці. Серед
них Володимир Правик, Віктор Кібенюк, Володимир Тишура, Микола Ващук, Володимир
Ігнатенко, вдячна пам'ять про яких буде вічною, бо тільки завдяки цим героям
вдалося скоротити масштаби аварії, попередити вибух ще одного реактора.
4.Володимир Правик першим зробив крок
назустріч атомній біді і боровся з нею, поки не знепритомнів. Залишились його
мати, донечка, дружина, друзі. І листи, багато листів, фотографій... Лікарям
вдалося врятувати життя Леоніда Телятникова, який був у відпустці, і,
викликаний по телефону, продовжував гасіння пожежі. 27 квітня для участі в
ліквідації аварії було залучено уже 1185 працівників міліції, 99 пожежників,
850 військовослужбовців внутрішніх військ. 27 квітня урядова комісія прийняла
рішення про евакуацію населення Прип'яті. За дві години її було закінчено. А в
місті проживало 50 тисяч жителів. 29-го почалася евакуація з
тридцятикілометрової зони. У ті дні різко підвищився радіаційний фон і в Києві.
На жаль, про це повідомили не відразу. Реактор тлів до 6 травня, а лише 16
числа почалася евакуація дітей з Києва.
Учень.Коли зловісна блискавиця
Сторуко в серце уп'ялась,
І опалила ваші лиця,
І в танці дикому зайшлась,
Коли вже й хмари спопеліли
У знавіснілому вогні,—
Ви смерть приборкати зуміли
На тім, останнім рубежі.
Не віддали їй на поталу
Світанків наших ніжний щем,
Учениця. Ви як один супроти
стали,
Пекельним січені дощем.
У тій жорстокій веремії
Ви до кінця тримали бій
І пронесли свої надії
Крізь вогнецвіт усіх надій.
Шумлять жита, як і раніше,
Пливуть у небі літаки...
За вас історія допише
Суворі подвигу рядки
.
Ведучий 1.Аж на десятий день було вирішено розсекретити аварію ні ЧАЕС. Та про
масштаби біди ніхто не говорив. Йшлося, як про звичайну аварію, про те, що не
треба відчиняти вікон і дверей, не перебувати довго на вулиці. Але в той час з
київських аптек вже зник йод (напевне, були відомі й інші засоби захисту, окрім
закривати вікна і двері та про них мало
хто знав).
Ведучий 2. Доки існувала тогочасна комуністична
система, доти аварія на Чорнобильській АЕС була покрита пеленою секретності і
брехні. Тільки з 1989 року почала з'являтися деяка інформація. За даними
Міністерства здоров'я України, у більше як 60 тисяч чоловік встановлено вплив
негативних наслідків аварії. Ніхто ніколи не буде знати, скільки людей загинуло від
радіаційного опромінення.
Ведуча 1. 26 квітня 1986 року... Ця дата надовго
залишиться в пам'яті людства... Дата відліку смертей, трагедій, хвороб... Дата,
з якою в нашому лексиконі з'явилися незрозумілі й жахливі слова: «радіація»,
«радіоактивність», «випромінювання».
Ведуча 2.
Чи
буде квітень, як завжди, дарунком весняної здоби.
Чи
власним іменем біди ми назвемо його Чорнобиль?
Чи
може викинем його з календарів своїх допоки
Нас
темний грітиме вогонь ще не відкритих ізотопів
Сумлінна
мисль немає меж, її спинити годі
І
ти, Чорнобилю, ти теж не маєш меж сьогодні...
Ведучий 1.Постраждала від аварії на ЧАЕС і
Хмельниччина! Радіоактивна хмара пройшла над півднем області. У Новоушицькому,
Віньковецькому, Чемеровецькому, Кам'янець-Подільському, Городоцькому,
Ярмолинецькому і Дунаєвецькому районах її зловісне крило накрило території від кількох квадратних
метрів до десятків гектарів. Забруднення перевищувало природний фон у декілька
разів (місцями в 10-20 разів).
Ведуча 1.Сьогодні сильному радіоактивному забрудненню піддано 5 млн га території
України, більша частина яких — сільськогосподарські угіддя. Понад 15 тис. осіб
проживають в умовах забруднення. Близько 1,5 млн осіб живуть на території, де
радіоактивний фон в десятки разів перевищує допустимі норми. У водах Дніпра,
Прип'яті, Київського водосховища концентрація радіонуклідів через 6 років
після аварії була в Ю—100 разів вища, ніж до аварії.
Ведуча 2.Щоб осягти масштаби катастрофи, наведемо
такий приклад: після бомбардування Хіросіми було викинуто всього 740 г
радіоактивних речовин. Сумарний викид в Чорнобилі перевищив у 333 рази викиди в Хіросімі.
Учениця.
Скрадлива чутка поповзла селом
Із хати в хату, наче тінь зловісна.
Біда в Чорнобилі, четвертий блок...
Рятуймось, завтра буде пізно...
Та радіо мовчить
Газети поніміли.
По телевізору концерти та кіно
А ми по воду до криниць ходили,
дітей поїли теплим молоком.
Учень.Город садили.
Босими ногами.
Збивали роси з ніжної трави.
Про радіацію не знали й не гадали,
І страх у душах ще не оселивсь.
Чому ж було так тоскно на душі.
Немов щось світле вмерло і воскресне?
...Літак, що в небі креслив віражі,
Немов зумисне Сонце перекреслив!
Повідомлення старшокласників:
1.Чорнобильська
катастрофа призвела до пригнічення імунної системи людини. В результаті
ускладнилось протікання таких хвороб, як запалення легенів, грип та ін. Накопичення
радіоактивного йоду в щитовидній залозі приводить до зміни її діяльності, що в
свою чергу впливає на гіпофіз, який регулює діяльність імунної системи.
Опромінення призводить до збільшення серцево-судинних та нервових захворювань,
підвищує дитячу смертність, викликає ускладнення під час вагітності. Та
найстрашніша хвороба, на яку зараз хворіє майже четверта частина населення
нашої держави – це рак. Злоякісні пухлини посідають друге місце за кількістю
смертельних випадків, поступаючись лише
серцево-судинним захворюванням.
2.Вплив Чорнобильської аварії буде позначатися на здоров'ї
людей протягом багатьох поколінь.
Страшними і болючими були
звістки про те, що народжуються аномальні діти: дівчинка, народжена в серпні
1989 року, без очей, у лютому 1988 року - без лівої ноги. А скільки їх ще буде?
Міністерство охорони здоров'я у квітні 1995 року дало інформацію, що в Україні
внаслідок вибуху померло 125 тисяч людей, зросли захворювання на рак, серцеві
недуги. Найчастіше хворіють ліквідатори, їх зареєстровано 233507 чоловік.
Прип'ять і Чорнобиль стали мертвими містами. А Україну оголошено зоною
екологічного лиха.
Учениця.
Не з Левітанових полотен
А з під Чорнобильських долин
Мені назустріч явір злотен
Іде, як грізний паладин.
Іде. Нема при ньому зброї.
Та я тремчу, я знаю все.
Йде, мов солдат з передової,
Ще й руку в рукаві несе.
Учень.
Свою одірвану лівицю,
Вже не живу та ще в сукні…
Йде наврошки через пшеницю,
Щось хоче мовити мені.
Він листя кидає шалене,
А кров із рукава – дзюрком.
Кричу я: Не підходь до мене,
Бо вб’єш мене одним листком!
Учень.
Не винен я, що все те сталось.
Що розкололась неба твердь,
Що в золотом покриту галузь
Ми атомну впустили смерть!
Він шепче: - Винен! – і поволі
Приходить в скорбності німій.
І спалює мене на полі
Улюблений листочок мій.
3.У
забруднених радіонуклідами зонах вже сьогодні спостерігаються масові аномалії
у рослин: гігантизм листя дуба, липи, білої акації, утворення фантастичних
форм, відьомських мітель, спотворення деяких бур'янів до такого стану, що неможливо
визначити їх вид. Хвоя на ялинах у 5-6 разів довша звичайної й практично не
відрізняється від соснової. В Народичському районі Житомирської області
народжувались нежиттєздатні мутанти домашніх тварин: поросята без очей, лошата
з вісьмома ногами.
Учень.Двадцять шостого
квітня... Це траурна дата,
Не забудуть ні Прип'ять його, ні Чорнобиль,
Як на всю Україну четвертий реактор
Чорним вибухом атомні кинув хвороби.
Там цвітуть просто з листя кульбаби-мутанти,
Вже чорнобильські хмари сяйнули й до
Бога,
Ми тепер на землі своїй всі
-арештанти.
Небо срібно-синє напоєм туманним впивається,
Сонце перли духмяні в огненну
вставляє косу.
З-під рідкої багнюки рілля запашна
визирається –
Дядько темний там трактором косить завзято росу.
Сірий шлях, в давнину покалічений
возом і колесом...
Учениця.
Кряче тучу осінню прадавня,
старезна ворона.
Наче все як у всіх. Тільки
зірваним, стишеним голосом
Все хриплять і хриплять
підло струєні простори: «Зона!»
Наче все як у всіх. Осінь золотом ніжним
вмивається,
Листя й вітер сплелися, мов пристрасна радість і гнів.
Тільки докором в безвість невмитії очі
вдивляються
З-під нечесаних, скудланих хатніх солом'яних брів.
Пустка. Безвістю дихають змучені владні
простори,
Дах небесний тримають на плечах кремезні дерева.
Безліч хат настовбурчились тужно, одна — у
покорі
Пломеніє садком. Коло інших росте костерева.
Закурило край неба — прозора іскристість звивається,
Хлібом кучері диму уранці овіюють сонце.
З хлібом кожного дня натщесерце незмінно вживається
Страдна жага життя й світом
проклятий атомний стронцій.
Цвинтар спить. Довгі хати
холонуть роки й місяці.
Тин старий і тріщить, і рипить страдним змученим голосом:
Поспирались на нього тужливі й мовчазні мерці –
П'ють очима дорогу, скалічену возом і колесом.
Тут так само курличе земля
страдним змученим голосом:
Неповторність осіння красою
дзвенить жовтобоко.
Тільки болем відгонить вода прадідівських криниць
Й журавель коло них сліпо мружить
веселкове око.
Ведучий 1.
Ти підкорила Всесвіт, Людино. Ти приборкала морську стихію, ти злетіла
до чужих планет і лишила там свій слід. Ти створила штучний розум і
проголосила свою вищість над ним. Ти контролюєш вітер, тримаєш у руках смерть
і хизуєшся цією зброєю.
Ведуча 1.
Ти думаєш, що стала Богом, коли
змінила зиму на літо і підкорила собі Природу, та не помітила пасток, які сама
собі і розставила. Бо не минає безслідно варварське вторгнення у те, що створено
не тобою і раніше за тебе. Зупинися на мить, Людино! Що ти залишиш нащадкам?
Неповторний живий світ чи самотнє згарище? Скільки ще триматиме планету в
лещатах твоя хімічна зброя?
Ти — автор своїх вчинків і рішень. Ти ще можеш щось змінити...
Ведучий 2.
Весна одягала барвисту-
шовком шиту сорочку.
Весна між Десною і Прип'яттю
і не думала навіть про смерть.
І прибутному рокові
наказувала, мов синочку:
— Сину, ступай міцніше
на землю отчу, на твердь!
Ведуча 2.
Атом ще спав покірно —
в реакторах і в долонях,
Ще не чули його загрози
поліські бори і вода.
І лиш земля відчувала,
як б'ється жилка на скронях,
Як вишумовує травами
весна співуча , молода.
І раптом — вибух як сполох
І полум'я смертоносне,
1 вмить здригнулась планета
на всіх полюсах землі.
Відчули трава і древо,
що вже не вмиються росами,—
Як перед смертю постали
батьки і діти малі.
Ведучий 1. Час невпинно йде вперед.
Віддаляється чорна дата Чорнобиля, про яку з болем і сльозами згадуємо нині. І
хочеться, щоб більше ніколи і ніде у світі не повторилося подібне лихо.
Ведуча 1.
Ти пам'ятай, дорого, їх сліди,
По них з окіл на літописну Прип'ять
Чорнобильці у гнізда свої прийдуть,
І вернуться лелеки назавжди.
Як би хотілося повірити в
ці слова. А, може, так і буде?
Учень.
Не розчаровуйсь в Україні.
Немає єдності у нас,
То наша головна провина
За весь неволі довгий час.
Учениця.
Не розчаровуйсь в Україні,
А розумій її печаль.
Що робиш ти для неї нині -
У себе спершу запитай.
Не розчаровуйсь в Україні.
Вона - свята, а грішні - ми.
В її недолі часто винні
її ж бо дочки і сини.
Учень.
Не розчаровуйсь в Україні,
Ідеї волі певним будь,
Бо тільки той є справжнім сином,
Хто вміє неньки біль збагнуть.
Не розчаровуйсь в Україні,
Вір, що мине важка пора,
Розквітне пишний цвіт калини
В садах достатку і добра.
Немає коментарів:
Дописати коментар