Інформатизація навчально-виховного процесу на уроках біології
Доповідь
вчителя біології
Гостинцівської ЗОШ І-ІІ ступенів
Мостиського району
Опалінської Оксани Іванівни
ЗМІСТ
ВСТУП
ІНФОРМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО ВИХОВНОГО
ПРОЦЕСУ
1.1. Використання
інформаційно-комунікативних технологій у
навчально-виховному процесі
1.2. Інформаційно-комунікативні
технології як засіб активізації
навчально-пізнавальної діяльності школярів на
уроках біології та в позаурочний час
ВИСНОВКИ
ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Однією з провідних тенденцій розвитку сучасної освіти є її
інформатизація. Реалізація цієї тенденції дає можливість зробити освіту більш
ефективною, гнучкою, сучасною, такою, що відповідає міжнародним стандартам.
У концепції Національної програми
інформатизації зазначено, що сутність інформатизації полягає в сукупності
взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних,
науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для
задоволення інформаційних потреб, реалізації прав громадян і суспільства на
основі створення, розвитку, використання інформаційних систем, мереж, ресурсів
та інформаційних технологій, створених на основі застосування сучасної
обчислювальної та комунікаційної техніки [5].
Щоб
мати можливість знайти своє місце в житті, учень сучасної школи повинен
володіти певними якостями:
-
гнучко адаптуватися в життєвих ситуаціях;
-
самостійно і критично мислити;
-
грамотно працювати з інформацією (вміти
збирати потрібні факти, аналізувати їх, висувати гіпотези розв’язання проблем, робити
необхідні узагальнення, встановлювати статистичні закономірності, робити
аргументовані висновки, використовувати їх для розв’язання нових проблем);
-
уміти самостійно працювати над розвитком
особистого, морального, інтелектуального, культурного рівня.
Недооцінка того, що
процес навчання має стати індивідуально значущим для школяра, максимально
наближеним до нього, а учень – активним суб’єктом педагогічного процесу, призвела до пасивності
учнів, нівелювання їх здібностей, слабої мотивації навчання. Тому на сучасному етапі розвитку освіти все
більшої актуальності набуває проблема формування і розвитку пізнавального
інтересу школярів. Досвід свідчить, що від того, наскільки учні зацікавлені
предметом, залежить їхня активність на уроці, а від неї, у свою чергу –
ефективність самого уроку. Як наслідок – формується вміння використовувати на
практиці отримані знання, що є складовою компетентності особистості.
Тому метою даної
роботи є: розглянути інформаційне забезпечення діяльності вчителя в системі
інформатизації навчального закладу; теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити модель впровадження інформаційно-комунікативних технологій в
навчально-виховний процес для підвищення його якості; розробити конспекти
уроків, які розвивають пізнавальну діяльність учнів за допомогою використання
ІКТ, перевірити їх ефективність на практиці.
Завдання:
- здійснити огляд
науково-методичної літератури з даної проблеми;
- визначити стан інформатизації навчального закладу,
виокремити
основні складові та розкрити їх зміст в
управлінні навчальним
закладом, виділити відповідні завдання
керівника навчального закладу;
-
дослідити шляхи розвитку в учнів логіки
наукового пізнання світу, творчої фантазії, підвищення рівня знань школярів,
активізації їх діяльності на уроках
шляхом використання ІКТ;
-
розробити методичні рекомендації щодо
викладання окремих тем біології з використанням методів і форм навчання, які сприятимуть підвищенню
результативності навчального процесу.
1.1.Використання
інформаційно-комунікативних технологій у навчально- виховному процесі
Невід'ємною складовою інформатизації освіти
є інформатизація загальноосвітніх навчальних закладів. Вона має охопити всі
напрямки та сфери діяльності учнів, учителів, керівників навчальних закладів та
установ і суттєво вплинути на зміст, організаційні форми і методи навчання та
управління навчально-пізнавальною діяльністю. Інформатизація навчального
процесу передбачає створення, впровадження і розвиток комп'ютерно-орієнтованого
навчального середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів та технслогій, побудованих на особливостях
застосування сучасної обчислювальної і телекомунікаційної техніки.
Головною метою інформатизації
загальноосвітніх навчальних закладів є підготовка підростаючого покоління до
повноцінної плідної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві, підвищення
якості, доступності та ефективності освіти. Реалізація мети передбачає
досягнення основних завдань:
·
формування інформаційної
компетентності учнів, яка стає сьогодні невід'ємною складовою загальної
культури кожної людини і суспільства в цілому;
·
рівнева і профільна диференціація
навчально-виховного процесу з метою розвитку нахилів і здібностей учнів,
задоволення їх запитів і потреб, розкриття їхнього творчого потенціалу.
Інформатизація
педагогічного процесу загальноосвітньої школи насамперед передбачає широке
використання педагогічних програмних засобів на базі сучасних комп'ютерів у
процесі вивчення шкільних навчальних дисциплін.
Визначальною рисою розвитку особистості в сучасному суспільстві є вміння здобувати та використовувати знання, бажання
і здатність розширювати їх самостійно, оскільки без цього людина не має шансів
адаптуватися до динамічних умов середовища. Значущими стають ті складові, які
розвивають індивідуальність учня, створюють умови для його саморозвитку,
самовираження.
Тому вчителю необхідно навчити кожну дитину
за короткий проміжок часу освоювати, перетворювати і використовувати в
практичній діяльності величезні масиви інформації. Дуже важливо організувати
процес навчання так, щоб школярі
активно, з цікавістю і захопленням працювали на уроці, бачили плоди
своєї праці і могли їх оцінити.
Допомогти
вчителю у вирішенні цього непростого завдання може поєднання традиційних
методів навчання та сучасних інформаційно-комунікативних технологій.
ІКТ – це сукупність методів та технічних засобів, які використовують для
збирання, створення, організації, зберігання, опрацювання, передачі й
використання інформації. У дослідженнях педагогів (Голодюк Л.С. [3], Давиденко
А.А. [6], Карнаухової М.М. [8], Матвєєвої С.М., Набєгової О.О. [12], Науменко
Г.Г., Неведомської Є.
13], Пищик О.В.
14], Попович О.П., Бурдун В.М., Раєвського О.О.
15], Станкевич Т.О.
18], Тасенко О.В.
19], Євтушенко Я.
20]) показано, що підвищенню ефективності навчальної
діяльності сприяє використання комп’ютерів. Вони виступають як засоби
покращення прямого і зворотнього зв’язків у навчальному процесі, допомагають
підвищити продуктивність праці вчителя, забезпечують самостійний творчий пошук рішення учнями, «примусову»
адаптацію їх мислення та підвищений ступінь мотивації.
За
допомогою комп'ютера як засобу навчання можна реалізувати програмоване і
проблемне навчання. Компьютер є багатофункціональною навчальною машиною. Його
дидактичні можливості дозволяють:
- завдяки новизні і нетрадиційності залучити учнів до
активної навчально-пізнавальної діяльності;
- активізувати навчання шляхом використання привабливих і швидкозмінних
форм подачі інформації (мультиплікація, колір, музика), стимуляції пошуку
відповідей (наприклад, маленький ведмедик радісно плеще в долоні за правильної
відповіді і ллє рясні сльози за помилкової), духу змагання (учень змагається з
машиною і з самим собою);
- поліпшити сприймання матеріалу за рахунок наочності, підкреслювання,
обертання, кольорового зображення, графіки, мультиплікації, музики, відео;
- розвивати творче мислення шляхом експериментування, пошуку зв'язків між
новою і старою інформацією, встановлення зв'язків і закономірностей в межах
набору завчених фактів;
- розвивати абстрактне мислення за допомогою заміни,
демонстрації конкретних предметів схематичними чи символічними зображеннями
(кресленнями, графіками, діаграмами, формулами), наочністю;
- формувати уміння раціонально будувати розумові операції (точно визначати
ціль діяльності, завдання, засоби досягнення завдань, цілі);
Використання комп'ютера в процесі навчання сприяє також
підвищенню інтересу й загальної мотивації навчання завдяки новим формам роботи;
активізації навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм
подання інформації, змаганню учнів з машиною та самих із собою, прагненню
отримати вищу оцінку; індивідуалізації навчання — кожен працює в режимі, який
його задовольняє; розширенню інформаційного і тестового «репертуарів», доступу
учнів до «банків інформації», можливості оперативно отримувати необхідні дані в
достатньому обсязі; об'єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь і навичок
учнів.
Інформаційно-комунікаційні технології спрямовані
на те, щоб дати якомога більше інформації за допомогою цифрових навчальних
засобів. До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться
Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, електронні посібники та
підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу
навчання).
І.Інтернет - це джерело інформації,
корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Інформаційні
ресурси Інтернету можна використати за
наступними напрямками:
•
самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.
•Підготовка
конспектів і дидактичних матеріалів.
•Позакласна
робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних
творчих завданнях.
•Використання
безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються,
довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.
•
Тестування знань учнів з певних розділів курсу.
У
будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки
самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому
інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.
2.Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю
поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію.
Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації
дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні
програмні засоби використовуються для імітації складних реальних
процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного
представлення процесів, демонстрації фрагментів передач, фільмів, віртуальних
екскурсій тощо.
3. Офісні
програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми
підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет
програм комп'ютера) використовуються для підготовки навчально-методичного
матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій) та для подання учнями
результатів виконання завдань в електронній формі.
4.Електронні підручники та посібники, системи дистанційного
навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної
методичної підтримки навчання у класі.
Роль
інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі:
•
інформаційно-комунікаційні технології формують вміння працювати з інформацією,
розвивають комунікативні здібності, тобто виховують особистість «інформаційного
суспільства», поліпшується якість навчання за допомогою більш повного
використання доступної інформації, причому комп'ютер виступає в ролі засобу, а
не суб'єкта навчальної діяльності, він помічник педагогу, а не його заміна.
•
За рахунок використання комп'ютерних технологій на уроках надається можливість
використання додаткового матеріалу, підвищується ступінь наочності, посилюється
мотивація навчання і, як наслідок - підвищується інтерес до предмета, в тому
числі і за рахунок привабливості комп'ютерної техніки.
•
Все це неминуче призведе до розвитку творчих здібностей школярів. У
психологічних дослідженнях зазначається, що інформаційно-комунікаційні
технології впливають на формування теоретичного, творчого та
модульно-рефлексивного мислення учнів, що комп'ютерна візуалізація навчальної
інформації має суттєвий вплив на формування уявлень, які займають центральне
місце в образному мисленні, а образність уявлень тих чи інших явищ і процесів в
пам'яті збагачує сприйняття навчального матеріалу, сприяє його науковому
розумінню.
Інформаційно-комунікаційні
технології застосовуються для:
1)
індивідуалізації та диференціації процесу навчання за рахунок можливості
вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;
2)
здійснення контролю зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою
результатів навчальної діяльності;
3)
здійснення самоконтролю і самокорекції;
4)
тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовки учнів;
5)
проведення практичних робіт в умовах імітації в комп'ютерній програмі;
6)
підготовки учасників освітнього процесу до життєдіяльності в умовах
інформаційного суспільства.
Одним із ефективних засобів використання
комп'ютера в навчанні є його можливість керувати навчальним процесом тих, хто
навчається. Він може забезпечити індивідуальне навчання, самостійну роботу,
допомогти учневі у разі необхідності при розв'язуванні різноманітних задач.
Школяр при спілкуванні з ПК відіграє роль дослідника, тому можливості
комп'ютера для реалізації проблемного навчання дуже великі.
Використання персонального комп'ютера у
навчальному процесі дещо змінює функції вчителя, оскільки здійснюється їх
перерозподіл між педагогом і ПК. При цьому машині передаються лише ті функції,
з якими вона може справитися ефективніше, ніж вчитель. Програмна і технічна
система ПК допомагають учителю компонувати інформацію, планувати її зміни,
видавати креслення, таблиці, графіки на екран дисплея. Подання інформації здійснюється
в будь-якому часовому режимі, а наявність дидактичних засобів з виділенням
інформації (наочність, підкреслювання, штрихування, кольорове зображення і
т.п.) значно підвищує реалізацію інформаційної функції ПК. Особливої уваги при
цьому заслуговує структурування матеріалу, який при навчанні краще сприймається
з екрана дисплея.
Значною перевагою ПК у порівнянні з іншими
технічними засобами навчання є можливість індивідуального навчання. Індивідуалізацію
процесу навчання можна здійснювати за послідовністю понять, що вивчаються;
рівнем науковості матеріалу; засвоєння, складності і кількості пред'явлених
завдань, часу навчання.
Значно
полегшують роботу і, що досить суттєво, дозволяють виявити реальний
рівень знань учнів тестові програми. Вони корисні ще й тому, що
кожен учень може самостійно перевірити свої знання та звернути увагу на
недостатньо засвоєний матеріал.
2, 6].
1.2.
Інформаційно-комунікативні технології як засіб активізації
навчально-пізнавальної діяльності школярів на уроках біології та в позаурочний
час
Інформаційні
технології використовую на різних етапах
навчання: під час первинного оволодіння знаннями, їх закріплення та
вдосконалення, формування вмінь і навичок. Їх застосування забезпечує
розширення індивідуальної активності учнів; самоорганізацію праці та
самонавчання; покращення уваги та розвиток різних видів пам’яті; додаткову
інформації з предмета; покращення темпу проведення уроку; створення і
використання нових методик контролю й оцінювання рівня знань учнів; розвиває
вміння виділяти в інформації головне і другорядне; систематизувати інформацію
згідно заданої теми; швидко працювати із складними біологічними термінами;
встановлювати
асоціативні зв’язки між інформаційними повідомленнями.
На різних етапах уроку використовую кольорові малюнки та фото, які
дозволяють розширити ілюстративний ряд, наблизити його
до реального життя, надати йому більшої ілюстративності та емоційності.
Слайд-шоу— фото та малюнки, які змінюють один одного
та можуть супроводжуватися текстом (до речі, учитель може зробити такі шоу
самостійно під час підготовки до уроку, використовуючи, наприклад, «Бiблiотеку
електронних наочностей . Бiологiя . 6–11клас» для уроків бiологiї .
Використання відео- фрагментів на уроках є не лише засобом
інформаційного повідомлення , але й за допомогою комп’ютера робить можливим робити зупинки,
застосовувати стоп-кадр, збільшувати окремий фрагмент
Особливо полюбляють учні , біологічні- анiмацiї —
«живі малюнки», які дозволяють показати
дiнамику та механізми тих чи інших бiологiчних процесів, у тому числi
мiкросвiту (на уроках бiологiї) та макросвіту (на уроках природознавства)
Використовую комп’ютерну презентацію як опорний конспект. Вона забезпечує використання наочності, яка сприяє комплексному сприйняттю та кращому запам’ятовуванню питань теми; зручність показу необхідних малюнків та фото; супроводжує матеріал, що вивчається, зоровими образами; акцентує увагу на певні поняття та терміни за допомогою різних анімаційних перетворень.
Використовую комп’ютерну презентацію як опорний конспект. Вона забезпечує використання наочності, яка сприяє комплексному сприйняттю та кращому запам’ятовуванню питань теми; зручність показу необхідних малюнків та фото; супроводжує матеріал, що вивчається, зоровими образами; акцентує увагу на певні поняття та терміни за допомогою різних анімаційних перетворень.
Створення презентації дозволяє мені
враховувати вікові та індивідуальні
особливості школярів, впроваджувати різні прийоми роботи від казково-ігрових
сюжетів до ділових ігор. Найважливіший
матеріал, який потребує обов’язкового засвоєння, виділяю яскравіше та подаю
його декілька разів. Ілюстративний матеріал добираю таким чином: сканую ілюстрації з
підручника, додаткової наукової та методичної
літератури; використовую ресурси Інтернету, матеріали з цифрового
фотоапарату і камери. Мною створені презентації до тем розділу «Віруси»,
«Будова квітки» (6 клас), «Загальна характеристика риб» , «Клас Плазуни» (8клас) , «Кровообіг людини» , «Зорова сенсорна система» (9клас).
Використання інтерактивних моделей на уроках біології дозволяє
імітувати біологічні процеси і явища, проводити віртуальні спостереження за
біологічними об'єктами, детально розглядати їхню будову, функціонування окремих
органів і систем, вивчати процеси, що протікають у живих організмах на
клітинному й молекулярному рівнях.
Створюючи комп’ютерні презентації, реалізую розвивальне та проблемне навчання,
включаю у них дидактичні ігри.
Для досягнення найбільшої ефективності
розвитку пізнавальних можливостей школярів, я використовую розвивальне навчання. Головним у якому є організація навчальної
діяльності учня, що спрямована на формування розумових здібностей, самостійного
творчого мислення, розвитку пізнавальної активності та пізнавальних інтересів.
Я застосовую такі методи розвивального навчання як проблемні, пошукові,
дослідницькі.
Створюю проблемну
ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, щоб викликати в учнів
запитання: чому відбувається таке явище?
Як можна пояснити цей факт? За таких умов, слухаючи пояснення, діти активно
шукають відповідь на запитання.
Наприклад, презентація до теми «Царство
Рослини» (6 клас) містить такі запитання: що було б на Землі, якби зникли всі
рослини? Чи всі водні рослини – водорості?
Ступінь проблемності може бути виражений
по-різному: ланцюжок питань, постановка
проблеми. При вивченні теми «Рух крові по кровоносних судинах» ставляться
запитання:
-
Пригадайте причини руху води по провідній
тканині рослин.
-
Які причини руху крові?
-
Чому кров не рухається у зворотньому напрямку?
Поставлена
проблема чи цікава інформація спонукає школярів самостійно дати відповідь.
Використовую попередній досвід
дітей, плануючи роботу з ними. Наприклад, при вивченні теми
«Покритонасінні» (7 клас) демонструю малюнки різних круп. Школярі шукають відповіді на питання: Як називаються
ці продукти? З яких рослин їх одержують? До яких класів ці рослини належать?
Важливим стимулом до проблемного мислення є підведення учнів до парадоксальної ситуації.
Під час вивчення теми «Ендокринна регуляція функцій організму» (9 клас) учні
розмірковують над прочитаним: «Юлій Цезар був досвідченим полководцем. У кращих
військових частинах він залишав тільки тих солдатів, які під час небезпеки
червоніли, а не блідли». Для пояснення таких ситуацій потрібні аналіз і синтез,
у результаті яких формуються проблеми, задачі, запитання.
На уроках, де є можливість застосувати дослідницький метод, учні в своїй
пізнавальній діяльності проходять такі етапи: практична дослідницька робота і
висновки про її результати, формування наукового припущення, його доведення,
застосування набутих знань у стандартних і нестандартних умовах.
Однак виконання різних дослідів,
лабораторних та практичних робіт інколи не було
б успішним у зв’язку з відсутностю певних матеріалів та
обладнання. У цьому випадку використовую
електронні посібники, які
демонструють протікання різних біологічних процесів. Практикую віртуальні лабораторії.
Включаючи до уроку ігрові моменти, зацікавлюю предметом навіть найпасивніших у
навчанні школярів, привертаю їх увагу до нецікавого для них матеріалу.
«Мозковий штурм»
проводжу для того, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів
протягом обмеженого періоду часу. Дану
інтерактивну вправу використала під час обговорення глобальних екологічних
проблем людства (9 клас). Учні прочитали
завдання: До вас звертаються люди з майбутнього, з 2999 року. Зараз Земля
виглядає зовсім по-іншому, не залишилося рослин і тварин; уся вода насичена
речовинами, що роз’їдають навіть метали;
ми всі ходимо в кисневих масках та спеціальних костюмах, що захищають нас від
сонячного світла; планета вкрита купами сміття. Допоможіть нам, порадьте щось,
адже все почалося з вас! Чекаємо відповіді. Ваші нащадки.
З
допомогою комп’ютерних технологій практикую проведення уроків-презентацій , уроків-подорожей , уроків-ігор
, уроків-КВК , уроків-досліджень та ін..
З метою активізації навчально-пізнавальної
діяльності, поглиблення знань школярів з
біології проводжу предметні тижні, усні
журнали, вікторини, інтегровані тренінги та ін.. Тут теж не обходиться без
інформаційно-комунікативних технологій. Так, під час проведення заходу «Природи
дивний сонцеграй теплом душі оберігай» , глядачі мали можливість розглядати на екрані
за допомогою проектора зображення рослин-первоцвітів, про які діти розповідали
вірші, легенди. Під час виступу агітбригади «Планета Здоров’я» на тему «Молодь
обирає здоров’я» на екрані висвітлено
наслідки вживання алкоголю, тютюнопаління. Під час проведення тренінгу «Молодь і правильний
вибір», учням було продемонстровану комп’ютерну презентацію «Убережи себе від ВІЛ».
На мою думку, такий підхід до проведення виховних заходів підсилює інтерес
учнів, сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу, що висвітлювався.
Отже, використання інформаційних
технологій на уроках біології значно підвищує ефективність навчання, забезпечує
розвиток творчої особистості, формування життєвих і соціальних компетенцій
школярів, створює передумови для досягнення успіху у майбутній самостійній
діяльності.
ВИСНОВКИ
Враховуючи вище викладений матеріал, можна зробити наступні
висновки: інформатизація навчального закладу - це, по-перше, визначення
сутності управління навчальним закладом; по-друге, створення бази даних для
інформаційного супроводу управлінської діяльності керівника. Зміст інформації
має відповідати змісту управлінських функцій і сприяти забезпеченню наукової
основи для прийняття управлінських рішень.
Для якісного процесу управління навчальним закладом
потребують подальшої розробки наступні питання: удосконалення
матеріально-технічного забезпечення навчального закладу, бази даних; створення
програмного забезпечення для вирішення управлінських задач; впровадження
електронної бібліотеки.
Застосування в управлінні навчальним закладом інформаційних
комп’ютерних технологій дасть можливість: підвищити ефективність навчального
процесу; зменшити час на виконання поточної роботи; оперативного доступу до
інформації стосовно діяльності навчального закладу.
Упровадження інформаційно-комунікаційних
технологій в навчально-виховний процес забезпечує такі результати:
• вміння працювати з
інформацією, розвиток комунікативних здібностей;
• підвищення ступеня
наочності;
• посилення мотивації
навчання і, як наслідок - підвищення інтересу до предмета, в тому числі і за
рахунок привабливості комп'ютерної техніки;
• це неминуче призведе
до розвитку творчих здібностей школярів, формування теоретичного, творчого та
модульно-рефлексивного мислення учнів.
Необхідно також відзначити, що
інформаційно-комунікаційні технології відкрили вчителю нові
можливості при проведенні уроків, дозволяючи зробити їх різноманітнішими
за формами, уникнути шаблонності, підвищити інтерес учнів до навчання. Одним з вирішальних факторів ефективного
використання засобів інформаційних технологій у навчально-виховному процесі є
знання і вміння вчителя, що застосовує ці технології, раціонально поєднуючи їх
з традиційними. Використання інформаційних технологій у
педагогічному процесі не повинно звести нанівець наявні досягнення в галузі
психології, педагогіки і методик навчання різних дисциплін, ігнорувати
культурні надбання, національні традиції. Учитель повинен враховувати і
негативні наслідки комп'ютерного навчання. Тривала робота за комп'ютером завдає
шкоди здоров'ю школяра. Захоплення комп'ютерами нерідко призводить до серйозної
розбалансованості учнівської психіки, втрати зору. Обмежується спілкування
учнів з друзями, батьками, іншими людьми. Втрачається інтерес до книги.
Таким чином, впровадження
інформаційно-комунікаційних технологій в інформаційне забезпечення процесу
управління школою дозволяє вчасно і гнучко забезпечувати управління розвитком
системи освіти в школі і цілеспрямовано підвищувати її якість. Особливо це
стосується обліку, обробки
та аналізу інформації всіма
суб’єктами управління.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бондар Н.
Використання нестандартних форм і методів навчання на уроках біології//
Біологія і хімія в школі. – 2008. - №3. – С.33-37.
2. Ващук О.В. Використання комп’ютерних технологій у
навчальному процесі учнів 5-7 класів / Оновлення змісту, форм та методів
навчання і виховання в закладах освіти: Зб. наук. пр. / Рівнен. держ. гуманіт.
ун-т. – Рівне, 2003. – Вип. 25. – С. 98-103.
3.Голодюк Л.С.
Проектування інформаційно-комунікаційного і технологічного супроводу уроку//
Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. - №4. – С.18-20.
4.Гречаник О. Формування системи інформаційного забезпечення
управління загальноосвітнім навчальним закладом / О. Гречаник // Управління
школою. – 2007. – № 19 – 21. – C. 17-24
5. Гуменюк В.В. Інформаційне забезпечення управління
загальноосвітнім навчальним закладом : Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 /
Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. – К., 2001. –
220 с.
6. Давиденко А.А.
Роль інформаційно-комунікативних технологій у навчанні і розвитку підростаючого
покоління// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2011. - №1 – С. 12-14.
7. Забродська Л.М. Інформатизація управління навчально-виховним
процесом у загальноосвітньому навчальному закладі: Дис... канд. пед. наук:
13.00.01 / Інститут педагогіки АПН України. – К., 2002. – 210 с.
8. Карнаухова М.М.
Досвід проведення уроків біології за допомогою комп’ютерних технологій //
Комп’ютер у школі та сім’ї.- 2007. - №2. –
С. 31-34.
9. «Комп’ютерно-інформаційні і
комунікаційні технології у навчальному процесі середньої та вищої школи»:
[Матеріали міжнар. наук. конф., м. Косів Івано-Франківської обл.] //Освіта. –
2003. – 23-30 лип. (№34). – С. 1-10. Костиря Т.М. Сучасний
урок біології: теорія і практика//Біологія. – 2011. - №22-24. – С. 7-10.
11. Любинська Г.В.
Використання ігрових методів у викладанні біології// Біологія. – 2011. -
№19-21. – С.2-6.
12.Набєгова О.О.
Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учня на уроках
інформатики// Інформатика в школі. – 2011. - №10. – С. 2-7.
13. Неведомська Є. Комп’ютерні технології під
час навчання біології// Біологія і хімія в школі. – 2007. - №4. – С. 10-14.
14. Пищик О.В. Інформаційно-комунікативні
технології та сучасний урок//Біологія. – 2011. - №15. – С.3-7.
15. Раєвський О.О. Використання інформаційних
технологій як один із шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів//
Біологія. – 2011. - №1. – С.2-3.
16. Сиротенко Г.О. Сучасний урок та
інтерактивні технології навчання. – Харків: ВГ «Основа», 2003.
17. Сліпчук І. Дидактичні можливості
інформаційних технологій у навчанні біології// Біологія і хімія в школі. – 2006. - №6. – С.33-35.
18. Станкевич Т.О. Використання інформаційно-комунікаційних
технологій на уроках біології// Біологія. – 2010. - №6. – С. 7-8.
19. Тасенко О.В. Використання комп’ютерів у
викладанні біології і хімії// Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2007. - №1. – С.
16-18.
20. Євтушенко Я. Досліди з біології із
використанням комп’ютера// Біологія і хімія в школі. – 2008. - №4. – С.37-38.
21. Ярошенко В.І. Використання задач на уроках
біології як засіб підвищення ефективності навчально-виховного
процесу//Біологія. – 2011. - №4. – С.2-4.
.
Немає коментарів:
Дописати коментар